Сергій Тищенко знову опинився в центрі скандалів: підозрілі фінансові схеми та непрозорі угоди. Виникає нагальна потреба в перевірці на предмет санкцій!

Фігурант резонансної справи про привласнення нафтопродуктів та нанесення збитків державі на майже мільярд гривень Сергій Тищенко намагається уникнути покарання та втекти за кордон. Про це йдеться у розслідуванні видання ІНФОРМЕР.

У 2014 році Україна вилучила близько 100 тисяч тонн нафтопродуктів, що належали прокремлівському олігарху Сергію Курченку. Ці активи були призначені для передачі державі, і нафтопродукти були передані відповідному державному підприємству для подальшого продажу з метою поповнення бюджету. Проте, згідно з даними розслідування, отримані кошти потрапили до рук злочинців.

Нафтопродукти, які були арештовані, були передані для реалізації до державного підприємства "Укртранснафтопродукт" за рішенням суду. Володимир Гаврилов обіймав посаду керівника цього держпідприємства. За матеріалами слідства, Гаврилов фактично підпорядковувався Сергію Тищенку і навіть мав службовий кабінет у офісах його компаній, що входять до групи "Фактор".

Хто є Сергій Тищенко і які його мільярдні плани?

Сергій Тищенко - український підприємець, який є бенефіціаром збанкрутілого Фортуна-банку. 13 лютого цього року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) підтримав клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про застосування до Тищенка запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 363,360 млн грн. У цій справі Тищенко виступає як головний організатор злочинної групи, яка незаконно заволоділа нафтопродуктами на суму 967 млн грн. Ці нафтопродукти були арештовані в рамках справи, пов'язаної з власником так званої групи компаній "Східно-Європейська паливно-енергетична компанія" (СЄПЕК).

Як повідомляють правоохоронці, за вказівкою фігурантів посадові особи підприємства сприяли продажу майже 100 тисяч тон нафтопродуктів за суттєво заниженими цінами групі компаній, власником якої був Тищенко. "За даними слідства, далі ці нафтопродукти реалізовувалися на заправках цієї групи компаній та в інших мережевих АЗС, а отриманий дохід концентрувався у бенефіціарів схеми", - заявили в СБУ.

Щоб створити враження, що арештовані нафтопродукти були передані Міністерству оборони, державне підприємство провело відповідні постачання на комерційних умовах, за які Міноборони повністю розрахувалося. Проте фактично Міністерство отримало лише 1,6% від цієї кількості. Водночас Тищенко продав аналогічний асортимент товарів своїй групі компаній за ціною, що вдвічі нижча, ніж та, що була запропонована Збройним силам.

У 2020 році суд виніс постанову про спеціальну конфіскацію на користь держави зазначених нафтопродуктів та фінансів, отриманих від їхнього продажу. Проте, у ході розслідування було встановлено, що весь обсяг нафтопродуктів і всі кошти, отримані від їх реалізації, на момент ухвалення рішення вже були привласнені членами злочинної групи. В результаті цього державний бюджет зазнав втрат, що становили майже один мільярд гривень.

Система "Фортуна-банк": процес ліквідації та банкрутства

Фортуна банк був закритий у 2014 році, і на 1 квітня того ж року його активи становили 3,4 мільярда гривень. З цієї суми 3 мільярди гривень, що майже дорівнює всьому кредитному портфелю, були видані юридичним особам. Зобов'язання перед фізичними особами перевищили 1 мільярд гривень. Щоб погасити борги, банк вдавався до практик, подібних до фінансових пірамід, залучаючи нові вклади для виплат попереднім вкладникам. У підсумку це призвело до банкрутства, і вкладники не отримали свої кошти назад. Ліквідація банку відбулася, хоча Тищенко в суді називає це "політичним рішенням".

Зазначений банк, який насправді належав Сергію Тищенку, безпосередньо обслуговував бізнес-структури групи компанії "Фактор", також під контролем Тищенка. Через рахунки компаній, які мали зв'язок із ним і були відкриті в "Фортуна банк", таких як ТОВ "Укройлпродукт", ТОВ "Ітанікс Стронг" та ТОВ "Трейд Інвест Компані" (КБВ Тищенко С.П.), були здійснені незаконні виведення коштів, отриманих від продажу нафтопродуктів ДП "Укрнафтотранспродукт". Ці кошти, які повинні були зберігатися як речові докази у справі Курченка, були переведені на рахунки вказаних компаній. Було встановлено, що з рахунку ДП "Укрнафтотранспродукт" було перераховано 328,98 млн. грн. на рахунки, пов’язані з Тищенком.

Частина коштів виводилась через "Фортуна-банк" шляхом укладання договорів банківського вкладу з ТОВ "Укройлпродукт" на суму близько 100 млн.грн., які використовувались для надання кредитів пов'язаним з Тищенком компаніям. У подальшому, банк був ліквідований, а зобов'язання по поверненню кредитів не виконано.

Щодо наведених фактів, Національне антикорупційне бюро України проводить розслідування кримінальної справи під номером 32014100070000038, зареєстрованої 8 травня 2014 року. Це розслідування стосується можливих кримінальних правопорушень, що підпадають під такі статті Кримінального кодексу України: частина 1 статті 185, частина 5 статті 191, частини 1 та 3 статті 212, стаття 356, а також частини 1 і 3 статті 382.

Таким чином, банк свідомо пройшов шлях до банкрутства і був ліквідований після завершення всіх угод з реалізації нафтопродуктів. Безсумнівно, він відіграв ключову роль у цьому процесі. Згодом Сергій Тищенко також оголосив про своє банкрутство.

"Наша честь", я маю український та британський паспорт - Тищенко

Тищенко наразі перебуває під вартою у слідчому ізоляторі за рішенням суду, але активно оскаржує умови свого утримання. Він вважає, що сума застави є надмірною і просить перевести його під домашній арешт. Однак, обвинувачення має обґрунтовані підстави підозрювати, що в разі задоволення його клопотання, Тищенко може втекти за межі країни. Під час слухання апеляції щодо зміни запобіжного заходу в АП ВАКС, яке відбулося 4 березня 2024 року, Сергій Тищенко зізнався, що володіє британським паспортом з 2015 року, що викликає додаткові побоювання після початку агресії Росії проти України. Якщо він вирушить до Великобританії, його повернення буде ускладнене, оскільки ця країна не видає своїх громадян. Крім того, прокурор повідомив, що в процесі розслідування були виявлені докази причетності Тищенка до ще трьох кримінальних справ. Суд, зважаючи на отримані матеріали, відмовив у зміні запобіжного заходу. Проте Тищенко продовжує боротися за свої права, звертаючись до суду з новими апеляціями через своїх адвокатів.

Під час засідання ВАКС стало відомо, що протягом останнього десятиріччя Тищенко здійснив понад 200 виїздів за межі України. Його діти проживають за кордоном і отримують освіту в престижних навчальних закладах, про що свідчать електронні платіжні документи. Використовуючи платформу ZOOM для організації прес-конференцій, Тищенко управляв торгівлею нафтопродуктами, а нині продовжує бізнес-діяльність з СІЗО через IP-телефонію. Однак він скаржиться на обмеження, які не дозволяють мати більше ніж п’ять телефонних номерів, що, на його думку, недостатньо для ефективного ведення справ.

Згідно з інформацією прокурорів, Тищенко проявляє значну увагу до свого бізнесу. Він особисто контролює рецептуру цукерок, що виготовляються на підприємстві "Житомирські ласощі". Під час судового засідання Тищенко звернувся з проханням дозволити йому подорожувати до Житомира, незважаючи на тиск з боку Києва та Київської області. Однак слід зазначити, що офіційно компанія АТ "Житомирські ласощі" знаходиться у власності іншої особи, про що буде згадано далі.

Обвинувачення підкреслює, що підозра щодо Тищенка має цілком обґрунтовані підстави, і немає підстав для зміни його запобіжного заходу. Саме він безпосередньо координував реалізацію нафтопродуктів з офісу свого банку "Фортуна", розташованого на вулиці Боричів Тік. Згідно з матеріалами розслідування, завгосп Тищенка отримав повноваження зареєструвати Гаврилова як керівника Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" у єдиному державному реєстрі. Менеджери Тищенка були направлені на роботу в згадане підприємство, тоді як рядові працівники, такі як водії та юристи, були призначені на склади нафтопродуктів для виконання ухвал і підписування актів приймання-передачі.

"Згідно зі свідченнями, саме Тищенко відвідав кабінет Міністра внутрішніх справ і був представлений керівнику Головного слідчого управління як представник державного підприємства, яке займалося реалізацією нафтопродуктів. Це сталося навесні 2014 року, за півроку до ухвалення рішення", - зазначив прокурор під час засідання.

Цікаво, що під час згаданого судового засідання Тищенко допустив "фрейдистську" помилку. Звертаючись до судді, він випадково сказав "наша честь", оскільки, очевидно, звик до того, що всі навколо — це "його" люди, або, принаймні, "свої".

Мотрона Іванівна стала "олігархом", або як син підставляє матір під санкції

Як тільки Тищенко вирішив питання з арештованими активами Курченка, він почав активно "зачищати" всі сліди та переводити оформлення компаній, які стали предметом розслідування, на ім'я своєї матері. Важливо зазначити, що Сергій Петрович Тищенко наразі є засновником трьох фірм, однак у списку його активів немає жодної з компаній, пов'язаних із "Фактором" або подібними структурами.

Варто зазначити, що "Житомирські ласощі" - не власне надбання сім'ї Тищенків. Фірма була заснована ще у 1944-му році, але у 2010 році було здійснене рейдерське захоплення фабрики, у результаті якого її незаконно очолив Бойко Ігор Ярославович (громадянин Росії і США), далі вона потрапила в орбіту підозрюваного.

Мати Сергія Тищенка Тищенко Мотрона Іванівна раніше формально володіла 99,5% статутного фонду ліквідованого "Фортуна банку". Також вона формально володіє (непрямий вплив) ПрАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування" (голова наглядової ради - її син Сергій Тищенко).

Станом на сьогодні мати Сергія Мотрона Тищенко володіє на 97,01% компанією ТОВ "ТІС-КОМПАНІ" заснованою у 2020 році. Інший засновник на 2,99% - це дочка Тищенка Марія. Дана компанія є повноправним власником 8-и компаній з орбіти так званої групи "Фактор" і має 99,5% корпоративних прав "Житомирських ласощів".

Згідно аналізу інших офіційних даних щодо компанії "ТІС-КОМПАНІ", з'ясовується цікава річ: підприємство перших два роки після створення показувало у звітності нульову дохідність, але у 2022 році (коли у власниках з'явилася мати Тищенка), цей показник склав 305 тис. грн. А у 2023 дохід компанії становив вже 575 962 300 гривень.

Тищенко Мотрона Іванівна, як вже було згадано раніше, офіційно є власником ПрАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування". Насправді ж це підприємство відоме як ПрАТ "ХІММАШ" (код ЄРДПОУ 00217679).

Нагадаємо, головою наглядової ради та справжнім власником "ХІММАШ" залишається Тищенко Сергій Петрович. За даними журналістів, ця компанія активно співпрацює з закордонними підприємствами і опосередковано фінансує війну РФ проти України, про що йтиметься далі.

Державні закупівлі та міжнародні угоди з ненадійними партнерами.

Крім того, що компанія ПрАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування", ЄДРПОУ 00217679 з орбіти Сергія Тищенка регулярно виграє державні тендери на мільйони гривень (зокрема, замовлення від ПАТ "Укргазвидобування"), а й активно співпрацюють з закордонними фірмами сумнівної репутації.

Усього за нещодавній період компанія Тищенка заробила десятки мільйонів гривень завдяки участі в українських тендерах.

У контексті експорту, що відбувався в останні роки до Іраку, Казахстану, Туркменістану, Болгарії та Німеччини, журналістське розслідування виявило цікаві факти. Зокрема, було встановлено, що ПрАТ "ХІММАШ" здійснив 49 експортних поставок у період з 14 січня 2022 року до 16 серпня 2024 року, загальна вартість яких перевищує 170 мільйонів гривень.

Таким чином, ПрАТ Тищенка 70% експорту здійснює до Іраку на користь 2-х компаній, як напряму, так і укладаючи контракти зі Словацькою компанією.

Щодо компаній з Іраку, слід підкреслити таке:

LANAZ Company For General Trade, Industry and Asphalt Production Limited є покупцем товару. Одним з основних постачальників ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) для неї є компанії з Росії (Volzhsky Pipe Plany Ojsc). Найбільшими країнами-постачальниками російської компанії є Німеччина, Італія та в минулому Україна, а основними експортними ринками є Кувейт, США та Узбекистан.

LANAZ Company For Refineries and Refining Petroleum Product LTD, як завод, виступає значним гравцем на ринку нафти через свою бітумну нафтопереробну установку. Вражаючі 90% обсягу продажів припадає на постачання нафтопродуктів до Ірану та Туреччини.

Довідково: Нафтопереробний завод Lanaz (Lanaz Refinery) Ірак, побудований у 2008 році, оснащений сучасними технологіями для досягнення повної переробки сирої нафти в кінцеві продукти. Об'єкт має площу понад 1 500 000 м2, загалом 8 виробничих одиниць.

Крім іракських компаній, серед клієнтів "ХІММАШ" також були такі міжнародні підприємства:

Фактичний отримувач: ТОВ "BULSPED BG" (Болгарія) - одна поставка, що відбулася 15 лютого 2024 року, з фактурною вартістю 3,16 млн. грн. Поставлений товар - теплообмінне обладнання. Контракт укладено з компанією "Alenor Mechanical and Engineering Equipment Trading LLC" (Об'єднані Арабські Емірати, Дубай). Фактичний отримувач: "FRICKE Group GMBH & CO.KG" (Німеччина) - 24 поставки з 14 січня 2022 року до 24 травня 2024 року, загальна фактурна вартість становить 23,2 млн. грн. Поставлений товар - навісне обладнання з чорного металу для сільськогосподарської техніки. Контракт укладено з цим же німецьким партнером. Фактичний отримувач: ТОВ "Промстіл Енерджі" (Казахстан) - одна поставка, що відбулася 18 липня 2022 року, з фактурною вартістю 2,4 млн. грн. Поставлені частини теплообмінного обладнання. Контракт укладено з цим же казахським отримувачем. Фактичний отримувач: Марыйська база №2 УКПО ГК "Туркменгаз" (Туркменістан) - чотири поставки, що відбулися з 28 лютого 2023 року по 29 березня 2023 року, загальна фактурна вартість становить 23,2 млн. грн. Поставлені частини теплообмінного обладнання. Контракт укладено з "Corimpex Investments LTD" (Великобританія, Лондон).

До початку широкомасштабного вторгнення компанія Сергія Тищенка здійснював поставки, у тому числі в Білорусь (різні компанії), РФ ООО "Криотек" та Словаччину "CRYOMED" (схожа назва з російською компанією).

Отже, виявляється, що компанії Сергія Тищенка займаються постачанням обладнання та комплектуючих для нафтопереробних заводів в Іраку. Цей іракський нафтовий сектор, у свою чергу, виробляє паливо, яке використовується для виробництва зброї в Ірані, що, зокрема, включає в себе дрони "Шахед", що завдають шкоди цивільному населенню України. Як Іран, так і Сергій Тищенко забезпечують цю ж саму іракську компанію матеріалами. Це викликає серйозні питання щодо можливих актів державної зради.

Висновки та звернення

Сторона обвинувачення аргументовано доводить, що саме Тищенко керував і досі контролює діяльність осіб, які були залучені до здійснення злочину. Втім, не зважаючи на об'єктивні докази провини Тищенка зі сторони обвинувачення, він продовжує спроби звільнитися з-під варти і втекти з України. Залишається сподіватися на чесність та непідкупність українського суду, який проявивши жорстку позицію не дасть можливості Сергію Тищенку уникнути відповідальності за скоєні ним злочини.

А фактом подвійного громадянства Сергія Тищенка мали б зацікавитися відповідні правоохоронні органи та перевірити, чи не є це причиною для потрапляння у списки санкцій від РНБО. Навіщо українському бізнесмену британське громадянство? Чи пов'язане це зі справою "нафтопродуктів Курченка"?

І наостанок, найголовніше питання: чому Сергій Тищенко, навіть будучи під арештом, продовжує займатися бізнесом, не лише заробляючи мільйони, але й фінансуючи агресію Росії проти України?

Журналісти та представники громадськості звертаються до українських правоохоронних органів, зокрема СБУ, РНБО, НАБУ, САП та Офісу Генерального прокурора, з проханням ініціювати розслідування щодо можливих зв'язків Сергія Тищенка з Російською Федерацією. Це питання є вкрай важливим для національної безпеки країни. Поки триває збір доказів та з'ясування обставин його можливої антидержавної діяльності, випуск Сергія Тищенка з-під варти видається недоцільним.