Знову на тому ж місці: Росія відновлює свої агресивні дії в Чорному морі щодо зернових вантажів.

В останні дні минулого тижня Росія знову завдала удару ракетою по судну з зерном, яке прямувало до Єгипту через waters Чорного моря. Що стало причиною поновлення атак росіян на вантажні кораблі з агропродукцією? Яку роль у цьому грає президент Туреччини?

12 вересня російська ракета поцілила в судно із вантажем пшениці для Єгипту в Чорному морі.

"Сьогоднішній удар у Чорному морі - по звичайному цивільному судну одразу після виходу з українських територіальних вод. За попередніми даними, на щастя, обійшлося без людських втрат", - повідомив президент України Володимир Зеленський у соцмережі Х.

У цьому контексті президент підкреслив, що Україна виступає одним з основних світових постачальників продовольчої безпеки.

"Залежність внутрішньої стабільності та благополуччя десятків країн у різних куточках світу прямо пов'язана з ефективною роботою нашого експортного продовольчого коридору. Постачання продуктів харчування до країн Африки та Близького Сходу є надзвичайно важливим," - зазначив Зеленський.

Проте, як зазначив президент, "ми й надалі вживатимемо всіх заходів для охорони наших портів, Чорного моря та забезпечення постачання продуктів харчування на світовий ринок".

"Захист життя є істинним пріоритетом для України, і цей принцип повинен стати важливим завданням для кожної держави," - підкреслив він.

Водночас глава держави зауважив, що відповіддю на відновлення російських терористичних атак по судах-зерновозах у Чорному морі має бути адекватна світова реакція.

"Ми сподіваємося на відповідь міжнародної спільноти. Пшениця та продовольча безпека не повинні ставати цілями для ракетних атак," - заявив Зеленський.

У вересні з боку країни-агресора РФ посилилися удари й по нашій портовій інфраструктурі. Тут можна згадати масовані атаки російських безпілотників та ракет 13, 14 та 15 вересня на порти великої Одеси, явно направлені на знищення перевалки, розташованої там, на перешкоджання сезонному експорту українського збіжжя.

Звичайно, Кремль з самого початку повномасштабного вторгнення у 2022 році відкидає цілеспрямовані атаки на цивільні об'єкти в Україні - попри регулярні удари дронами, ракетами різних типів, КАБами та РСЗВ по наших житлових будинках, енергетичній інфраструктурі, лікарнях та навчальних закладах.

Однак, за інформацією сайту Радіо Свобода, наразі немає повідомлень про атаки на цивільні судна в міжнародних водах, які б здійснювалися Російською Федерацією.

Протягом останніх двох років Російська Федерація знищила 280 портових об'єктів, більше 150 одиниць транспорту, 17 цивільних кораблів та понад 100 тисяч тонн зернових вантажів, повідомляє Rail.insider.

Рік тому, завдяки підтримці військово-морських сил ЗСУ та наших міжнародних партнерів, Україна відкрила морський коридор. Незважаючи на постійні обстріли портової інфраструктури з боку ворога, цей коридор продовжував функціонувати. Протягом цього часу українські порти обробили 2523 судна та перевантажили понад 68 мільйонів тонн вантажів, з яких 46 мільйонів тонн агропродукції були експортовані до більш ніж 46 країн світу. Цей обсяг перевищує експорт, здійснений в рамках зернової ініціативи, що підкреслює: навіть під час війни Україна виконує свої міжнародні зобов'язання та робить значний внесок у глобальну продовольчу безпеку, - зазначив заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач на міжнародній конференції United for Justice. Accountability for the Attacks against Civilian Objects.

Сьогодні, за його словами, Україна активно працює над забезпеченням безперервного функціонування морського коридору; оновленням та модернізацією портової інфраструктури; діджиталізацією портових процесів; збереженням і розвитком потенціалу Дунайського портового кластеру; а також гарантуванням стабільної роботи залізничної інфраструктури, що веде до портів.

А чим займаються в цей момент країни, які ми підтримуємо в боротьбі з голодом під ударами Росії – так званий Глобальний Південь?

"Світ змирився з терором і, що найприкріше, з терором держав. Сьогодні країна-вбивця очолює Раду Безпеки ООН. І світ згоден, бо такі у нього правила: кат не відповідає за злочини. Йому неможливо навіть видати "вовчий білет" у вигляді статусу спонсора тероризму, бо нафта, газ, алюміній і зерно передусім", - вказав письменник Андрій Бондар у блозі для Еспресо.

Експерти зауважують, що Одеська область теоретично підпадає під загрозу ураження високоточними балістичними ракетами Fath-360 короткого радіусу дії (80-100 км), які нещодавно були передані Росії Іраном.

"Якщо вони вирішать розпочати запуск з території Криму, то, безперечно, відстань дозволяє здійснити ці ракетні атаки. Проте, на мою думку, їх використають для інших цілей, адже Одесу легше атакувати з морських позицій," - зазначив військовий аналітик, майор у запасі Національної гвардії Олексій Гетьман в інтерв'ю для Суспільного.

У липні президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів зустріч із Зеленським у Вашингтоні під час саміту НАТО, де оголосив про старт зусиль щодо відновлення Чорноморської зернової ініціативи.

Як зазначив Ердоган, "Туреччина активно працює над досягненням справедливого миру для завершення конфлікту між Росією та Україною" і "відкрита до будь-яких ініціатив, включаючи роль посередника, щоб створити умови для миру".

Нагадаємо, зернова угода (або Чорноморська зернова ініціатива) - це домовленості між Україною, Туреччиною та ООН з одного боку та Росією, Туреччиною та ООН - з іншого, що впродовж кількох місяців у 2023 році гарантували безперешкодне проходження вантажів із зерном через Чорне море із українських портів. Припинена вона була з ініціативи росіян, котрі після завершення дії угоди не домовитися про її продовження.

Проте Україна власними силами забезпечила безпеку експорту зерна з портів, знищивши значну кількість російських військових кораблів, що базувалися в Севастополі. Як наслідок, за інформацією Міністерства економіки на 1 травня 2024 року, нам вдалося досягти рекорду у експорті понад 13 мільйонів тонн товарів через Чорне море.

Безумовно, це не подобається Російській Федерації, яка намагається здійснити морську блокаду України та завдати шкоди нашій економіці.

Проте Ердоган нещодавно зробив ще один крок уперед: під час обговорень на IV саміті Кримської платформи турецький президент висловив надію на завершення конфлікту, яке відбувалося "з урахуванням територіальної цілісності України", підкресливши, що міжнародне право передбачає повернення Криму до України.

"Наша підтримка її (України - ред.) незалежності є постійною, і повернення Криму Україні є вимогою міжнародного права", - цитує його промову турецька агенція Anadolu.

Цікаво, що Ердоган висловив цю думку напередодні зустрічі з Путіним та в процесі подання заявки на вступ до БРІКС.

"...Ми знаємо, що Ердоган вміє використовувати сильні сторони своїх партнерів та їхні інтереси, тому Туреччина стане для Росії "складним супротивником"... В умовах приєднання до БРІКС не існує жодних зобов'язань підтримувати Росію у її конфлікті з Україною, і сподіватися на це було б безглуздо...", - зазначив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял в інтерв'ю Крим.Реалії.

У Чорноморському регіоні переплітаються інтереси трьох країн: Туреччини, України та Росії. В результаті, осінні напади на наші порти та торгові судна в Чорному морі можуть виявитися не лише спробою тиску на Україну через успішний наступ на Курщині, а й новою атакою на нашу економічну стабільність. Крім того, це може бути певною мірою "чорною міткою" для Ердогана з боку російських сил.

Однак сам президент Туреччини цілком може собі таке дозволити: адже вступ його країни до БРІКС дуже потрібен Москві, як драйвер для її економіки, важіль політичного впливу на Туреччину-країну НАТО та, врешті-решт, як гучний піар-привід для заперечення міжнародної ізоляції країни-агресора.