Які кроки повинна вжити Україна для притягнення до відповідальності російських військових злочинців та відновлення справедливості?
Україна вже понад десять років переживає військовий конфлікт. З них більше двох з половиною років триває повномасштабна війна.
Агресор щоденно здійснює міжнародні злочини: атаки на мирних жителів і цивільні об'єкти, зґвалтування, позасудові страти, викрадення людей та інші злочинні дії...
Україні потрібно вдосконалити свою національну систему правосуддя, щоб ефективно реагувати на великий попит на справедливість у суспільстві.
Детальніше про це ви можете дізнатися в статті Гюндуза Мамедова, який обіймав посаду заступника Генерального прокурора України у 2019-2022 роках. У матеріалі під назвою "Покарання не лише для Путіна: як Україні слід реформувати систему розслідування військових злочинів" представлено важливі аспекти. Нижче наведено короткий підсумок його основних думок.
Автор статті підкреслює, що до середини 2024 року було зареєстровано більше 135 тисяч кримінальних справ за статтею 438 Кримінального кодексу України, що стосується "Порушення законів та звичаїв війни", у зв'язку з злочинами, скоєними після початку повномасштабної агресії.
Більшість з них перебувають на початковому рівні, зауважує Мамедов.
"Для підвищення ефективності розслідувань необхідно переглянути інфраструктуру, яка стосується міжнародних злочинів", - зазначає екс-заступник Генерального прокурора України.
Він наголошує, що в основі правосуддя повинні перебувати інтереси постраждалих. Крім того, експерт відзначає, що система правосуддя повинна викликати довіру не лише в межах країни, а й на міжнародній арені, а також відповідати загальноприйнятим світовим стандартам. Для цього необхідна продуктивна співпраця з іноземними партнерами.
Гюндуз Мамедов вважає, що важливим кроком є "приведення нашого законодавства у відповідність з міжнародними стандартами".
І саме в цей момент варто проявити особливу пильність, зазначає автор статті.
На його думку, просто майбутня ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду не є достатньою.
"Ми відтворюємо терміни і формулювання з Римського статуту, аби виконати формальні вимоги, проте зміст залишається незмінним", - коментує ситуацію фахівець.
На його погляд, важливо заснувати спеціалізовані суди, прокуратуру та інфраструктуру слідства, що були б зосереджені на розслідуванні міжнародних злочинів.
Усе пов'язано з тим, що нинішні виклики та рівень злочинності значно зросли в порівнянні з ситуацією до початку повномасштабної агресії Росії.
Таким чином, як зазначає фахівець, розслідування цих злочинів повинно проводити ретельно відібране коло професіоналів із відповідною кваліфікацією.
"Це сприятиме досягненню рівня розслідувань і судових рішень, що заслуговують на довіру з боку міжнародних партнерів," - зазначає Гюндуз Мамедов.
Ситуація зі слідством виглядає надзвичайно складною. За період повномасштабного вторгнення, кількість справ, які розслідує Служба безпеки України, збільшилася більш ніж у двадцять разів, підкреслює автор. Таким чином, він також вважає, що створення нового органу є цілком обґрунтованим кроком.
Ба більше: те, що зараз розслідування найтяжчих міжнародних злочинів покладене на СБУ, є концептуально неправильним.
В цілому, трансформація системи розслідування міжнародних злочинів призведе до виникнення й інших наслідків.
"Я вважаю, що національна система розслідування міжнародних злочинів повинна не тільки підвищити свою ефективність, але й прагнути стати невід'ємною частиною майбутнього гібридного механізму правосуддя. Цей механізм має охоплювати всі міжнародні злочини, вчинені на українській території, незалежно від особи, яка їх вчинила", - підкреслює екс-заступник Генерального прокурора України.
