Українці стали більш уважними до фейкових новин, проте найбільшу довіру відчувають до своїх близьких та знайомих.

Більшість українців розуміються на російських інформаційних маніпуляціях, вважають найбільш надійним джерелом інформації родину й друзів, із соцмереж надають перевагу Telegram.

Такі дані дослідження USAID-Internews "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році" презентували в Укрінформі.

Отже, відповідно до проведеного дослідження, значна частина українців усвідомлює спроби маніпуляцій та втручання в інформаційний простір і вважає, що здатна їх розпізнати. Відзначається суттєве збільшення осіб, які вважають інформаційні маніпуляції терміновою та важливою проблемою у своєму повсякденному житті – 49% у порівнянні з 38% у минулому році.

За інформацією Джилліан МакКормак, директорки Internews Network, вміння українців виявляти дезінформацію залишилося на тому ж рівні, що й протягом останніх трьох років. У ході дослідження 75% респондентів дали правильні відповіді на одне або кілька з трьох запитань, пов'язаних із ідентифікацією дезінформації.

Одночасно МакКормак підкреслила: "У порівнянні з минулим роком, значно більше українців виявили схильність вірити наративам, які підтримувались Росією з метою знизити моральний дух в Україні. Хоча понад третина українців зазначили, що обізнані про такі сервіси фактчекінгу, як StopFake, "Детектор медіа", "Без брехні" та "По той бік новин".

За даними цьогорічного дослідження, українці все ще вважають друзів (76%) та членів сім'ї (85%) найнадійнішими джерелами новин та інформації. Крім того, значна частина людей довіряє своїм колегам (60%) та інформації, що поширюється в соціальних мережах (55%).

Однак, як зазначила Оксана Майдан, заступниця директорки Internews Network, вперше з моменту початку повномасштабної агресії рівень довіри до засобів масової інформації знизився нижче 50% і становить лише 47%.

"Довіра до більшості видів медіа, включно із соціальними мережами та онлайн-медіа, знизилася за останній рік - за винятком національного та регіонального радіо та друкованих медіа, де вона зросла. Також Українське радіо Суспільного мовника України у рік святкування свого сторіччя стало популярнішим: 39% респондентів (порівняно з 21% минулого року) зазначили, що найчастіше слухають його для отримання новин", - розповіла Майдан.

Використання Telegram серед соціальних мереж продовжує зростати, і більшість українців (73%) вважають його своїм основним джерелом новин. Лише 4% населення підтримують ідею заборони цього сервісу, тоді як 51% виступають проти, а третина вважає, що певне державне регулювання є необхідним. Водночас YouTube показує невелике зростання популярності (19%, у порівнянні з 16% у 2023 році), тоді як використання Facebook продовжує скорочуватися (16%, порівняно з 19% торік).

Водночас, згідно з опитуванням, значно знизилася довіра до офіційних джерел інформації, порівняно з 2023 роком.

Згідно з результатами дослідження, 63% громадян України вважають Генеральний штаб Збройних сил України надійним джерелом інформації, однак цей показник впав з 80% у минулому році. Довіра до Офісу Президента також зменшилася: з 69% у минулому році до 44% цього року. Аналогічно, рівень довіри до Уряду України та місцевих адміністрацій знизився до 41%, порівняно з 59% та 53% у 2023 році.

Також варто відзначити, що впевненість українців у достовірності, точності та всебічності новин про війну знизилася з 65% у 2023 році до 51% у 2024 році. Хоча обізнаність населення про телемарафон "Єдині новини" зросла до 86%, фактичне регулярне споживання (принаймні раз на тиждень) зменшилося до 37%. Загальний рівень довіри серед усіх опитаних залишається низьким: лише 37% респондентів заявили, що довіряють телемарафону частково або повністю, а лише 32% вважають, що його трансляція повинна продовжуватися.

Навіть серед тих, хто регулярно переглядає телемарафон, знизилася довіра до нього та переконання в необхідності його продовження в порівнянні з 2023 роком. Учасники опитування висловили думку, що телемарафон має занадто однобічний, позитивний і контрольований характер, вважаючи, що його фінансування з державного бюджету є неефективним. Військові, які спостерігали за телемарафоном, зазначили, що він не відображає їхніх поглядів та досвіду, - йдеться в дослідженні.

У ході дослідження було залучено 3 000 респондентів з міст України, де населення перевищує 50 000 осіб. Опитування охопило такі області, як Київська, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька. Похибка вибірки становить не більше ніж 2,5%. Дослідження включало як особисті інтерв'ю, так і фокус-групи, а також бесіди з різними групами українців, зокрема: мешканцями малих населених пунктів поблизу зон бойових дій; внутрішньо переміщеними особами; військовослужбовцями Збройних Сил України; українцями, які перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії, Іспанії, Литві, Латвії, Естонії, Великій Британії, Ірландії, Нідерландах, Румунії та Болгарії; а також мешканцями тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій, таких як Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.

Інтерв'ю та фокусні групи проходили з травня до липня 2024 року.