Голова Верховної Ради в бесіді з міністром закордонних справ України підняв тему подій, що відбувалися на Волині.

Голова Сейму Польщі Шимон Головня зустрівся з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою для обговорення різних аспектів співпраці, зокрема в галузі безпеки та надання подальшої допомоги Україні, повідомила Канцелярія Сейму. Під час бесіди Головня також підняв питання, пов'язані з подіями на Волині, ексгумацією та виявленням польських поховань на території України.

У вівторок спікер Сейму провів зустріч із Сибігою в приміщенні Сейму. Згідно з повідомленням, обговорювалися питання співпраці, зокрема парламентської, в контексті безпеки Польщі та України, а також підтримки та можливих заходів, включаючи подальшу гуманітарну та дипломатичну допомогу Україні в умовах російської агресії. "Ми на боці України і залишимося з нею", - запевнив Головня, як зазначено в прес-релізі.

У прес-службі Сейму заявили, що спікер "сильно вірить у те, що Польща і Україна опинилися в умовах, коли якісний діалог, побудований на чесності та взаємоповазі, є ключем до безпеки як для польського, так і для українського народів".

У повідомленні зазначається, що під час бесіди Головня підняв історичні аспекти, пов'язані з подіями на Волині, а також теми ексгумації та пошуку польських поховань в Україні. "З огляду на наближення Дня всіх святих, спікер Сейму акцентував на важливості для польських громадян моменту запалення свічок на могилах загиблих родичів. Знання місця їх поховання є надзвичайно важливим. Тому це питання слід розглядати як цивілізаційне, а не політичне", - йдеться у заяві Канцелярії Сейму.

Голова Сейму, якого цитують у комюніке, підкреслив, що "питання поваги до померлих є фундаментальним для цінностей, на яких ґрунтується Європейський Союз".

Канцелярія Сейму повідомила, що міністр закордонних справ України висловив вдячність спікеру Сейму за постійну підтримку нашої країни в умовах агресії, зокрема за його червневий візит до Києва, а також за відвертість у обговоренні історичних питань. Міністр підкреслив важливість усунення всіх тем, що заважають розвитку двосторонніх відносин, і запевнив, що вживе заходів для їх вирішення.

У вівторок Сибіга провів зустріч зі спікеркою Сенату Польщі Малгожатою Кідавою-Блоньською. У повідомленні канцелярії Сенату зазначено, що Кідава-Блоньська підкреслила, що Польща підтримує Україну з самого початку російської агресії. Вона також висловила думку, що немає жодної іншої держави, яка б так комплексно допомагала Україні в різних аспектах.

"Міністр Андрій Сибіга подякував за польську підтримку, яку Польща надає його країні у багатьох сферах. Він заявив про готовність України боротися до кінця. Він підкреслив, що коли мова йде про можливі мирні переговори, гаслом має бути: Нічого про Україну без України", - йдеться у повідомленні.

З іншого боку, спікерка Сенату говорила про те, що "польське суспільство запропонувало Україні своє серце і, відповідно, всі засоби в міру своїх можливостей". "У спірних історичних питаннях, що стосуються Волинської різанини, воно очікує гуманного підходу, можливості пошуку могил, ексгумації та поховання польських жертв - особливо з огляду на наближення 1 листопада", - додається у комюніке.

На зустрічі голова Комітету закордонних справ Сенату Гжегож Схетина акцентував увагу на тому, що Польща незабаром візьме на себе головування в Раді Європейського Союзу, підкресливши важливість парламентського аспекту цього процесу. В цьому контексті він висловив підтримку Україні на різних етапах переговорів щодо її європейської інтеграції. Схетина також підкреслив, що не повинно бути місця для російської політики.

Представник Міністерства закордонних справ Павел Вронський повідомив агентству PAP, що зустріч між міністром Сибігою та головою польської дипломатії Радославом Сікорським не була передбачена. Обидва міністри планували взяти участь в одній з панелей на Warsaw Security Forum, проте, як зазначили організатори, глава польської дипломатії не зміг приєднатися до WSF у вівторок через свої службові обов'язки та засідання уряду.

З весни 2017 року між Варшавою та Києвом триває суперечка через заборону на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів в Україні. Заборона була видана після демонтажу пам'ятника УПА в Грушовичах, який відбувся у квітні 2017 року.

Польська сторона хотіла б гідно вшанувати пам'ять жертв ОУН-УПА на місцях їхнього поховання; з цією метою Інститут національної пам'яті хотів би провести ексгумацію деяких жертв, у тому числі тих, які загинули не під час подій на Волині, а, наприклад, у боях з радянськими військами після 17 вересня 1939 року. Українська сторона виступає проти цього і в минулому ставила свою згоду в залежність від того, що поляки відновлять пам'ятник Українській повстанській армії (УПА) в Грушовичах на Підкарпатті, що є неприйнятною умовою для польської сторони. (PAP)