Сікорський щодо Волинської трагедії висловився: "У цьому питанні ми не відступимо."


"Ми просто просимо від України те, що сама Україна дозволила німцям у стосунках з агресорами."

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава не відступить у питанні Волинської трагедії і закликав Київ дозволити гідно поховати польських громадян. Про це він розповів в онлайн-сесії запитань і відповідей (Q&A) у своєму Facebook.

Політик підкреслив, що обговорював це питання під час бесід з українським колегою Андрієм Сибігою, а також, в першу чергу, з українським президентом Володимиром Зеленським.

За його словами, Зеленський "не проявляв особливого задоволення з цього питання".

"Проте в цій справі ми не відступимо. Адже вважаємо, що це не політична проблема і не повинно бути предметом будь-яких торгів. Це всього лише наш християнський обов'язок, що відображає нашу сутність", - зазначив глава польського Міністерства закордонних справ.

Сікорський також підкреслив, що Польща "не торгувалася" з Німеччиною, щоб вона могла поховати своїх солдатів на території країни.

"Ми просто вимагаємо від України те, що вона сама дозволила зробити німцям щодо агресорів: 100 тисяч військовослужбовців Вермахту були ексгумовані і поховані в окремих могилах на українській землі. Тому ми переконані, що наші співвітчизники, які не були агресорами, мають принаймні рівні права з солдатами Вермахту", - зазначив він.

Досі Український інститут національної памʼяті (УІНП) анонсував, що в 2025 році планує розпочати пошукові роботи та ексгумацію жертв Волинської трагедії в Рівненській області. Це рішення отримало схвалення від Міністерства закордонних справ Польщі.

Волинська трагедія продовжує мати значний вплив на відносини між Україною та Польщею. Однак, Київ і Варшава досі не можуть знайти спільну мову. Нещодавно польська сторона заявила, що Україні не слід сподіватися на членство в ЄС, поки не буде вирішено історичні питання, пов'язані з Польщею. Про те, чого бояться обидві сторони і які шляхи примирення між Україною та Польщею, читайте в статті Володимира Кравченка.

Related posts