Переміщені особи: чому їх кількість зменшується та які у них шанси на майбутнє

Скорочення числа внутрішньо переміщених осіб виглядає як позитивний розвиток, але які справжні причини цього явища?

У ході презентації результатів аналізу реалізації Стратегії державної політики для внутрішньо переміщених осіб до 2025 року, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив, що державна політика, спрямована на підтримку ВПО, потребує більшої ефективності, повідомляє агентство Укрінформ.

За інформацією, в Україні на сьогодні зафіксовано 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, тоді як на 1 березня їх кількість становила 4,8 мільйона. Уповноважений зазначив, що зменшення числа ВПО свідчить про недостатню ефективність державної політики в області внутрішнього переміщення.

Лубінець зазначає, що переселенці, опинившись у новому середовищі, стикаються з численними соціально-економічними викликами, що змушує їх повертатися на батьківщину.

Він зазначив, що у 2022 році майже не виникало труднощів між переселенцями та місцевими громадами, які їх підтримували. Проте з часом у засобах масової інформації та соціальних мережах почали з'являтися повідомлення про негативні наслідки цієї співпраці.

На даний час, на думку омбудсмана, ситуація погіршується, і все більше людей повертаються до небезпечних регіонів через економічні та соціальні проблеми.

"Це створює значне занепокоєння. Я піднімав це питання на державному рівні. Держава повинна чітко повідомляти, на яку фінансову підтримку може розраховувати людина, аби вона могла впевнено дивитися в майбутнє," - зазначив Лубінець.

Він зазначив, що переконаний, що зміни в державній програмі, що стосується внутрішньо переміщених осіб, повинні перш за все бути помітними для самих ВПО.

"Саме тому я звертаюся до уряду з проханням ухвалити обґрунтоване рішення та розробити ефективний документ, здатний змінити ситуацію як на центральному, так і на місцевому рівнях", - підкреслив омбудсман.

Він підкреслив, що прийнята в квітні 2023 року Стратегія містить важливі аспекти для підтримки внутрішньо переміщених осіб, такі як забезпечення тимчасового житла та інші заходи, однак більшість з них є лише декларативними.

"Стратегія для внутрішньо переміщених осіб до 2025 року містить безліч лише декларативних цілей з показниками, які важко виміряти чи оцінити", - зазначив Лубінець.

Він вважає, що частину завдань стратегії провалено, а чимало заходів виконано неякісно, без попереднього планування з відповідальними виконавцями.

"Формальний підхід до підтримки внутрішньо переміщених осіб відслідковується і на місцях. Там не затверджуються власні місцеві програми підтримки ВПО", - сказав уповноважений Верховної Ради.

Водночас, він вважає, що було реалізовано ряд ініціатив, що стосуються евакуації, надання гуманітарної допомоги та психологічної підтримки для осіб, які змушені були переселитися.

Представниця уповноваженого з прав громадян, постраждалих від збройної агресії проти України, Ольга Алтуніна, зазначила, що в операційному плані реалізації Стратегії передбачено 90 заходів. Офіс омбудсмена вже проаналізував 87 з цих заходів, тоді як для решти ще не настав термін їх виконання.

"На національному рівні з 62 проаналізованих заходів 19 виконані, 3 виконані, але з порушенням строку, 22 заходи - у процесі виконання, невиконаними є 18 заходів операційного плану", - сказала вона.

Згідно з інформацією Алтуніної, на всі заходи призначено дев'ять виконавців. Найбільше з них – 38 – відповідає за Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке вже реалізувало третину запланованого, а ще третина знаходиться на етапі постійного виконання.

Обладміністрації виконали повністю два пункти, виконали з порушенням строків - 40, в процесі виконання перебувають 11, не виконані - два.

Названі й позитивні моменти: всі обладміністрації створили та забезпечили роботу регіональних координаційних штабів з питань ВПО, в багатьох регіонах розробили програми для надання психологічної допомоги ВПО.

Тим часом у парламенті висловили свої думки щодо підсумків дев'ятого муніципального дослідження.

Виявилося, що максимум 10% українців вважають, що у їхніх містах економічні потреби внутрішньо-переміщених осіб задовольняють ефективно. Найменший показник - 3% - отримано в Києві, Дніпрі на Одесі. А найвищий - у Хмельницькому та Івано-Франківську.

Опитування з'ясувало, що більшість громад ставляться до ВПО як до тимчасового явища, яке йде не на користь громаді - не сприяє збільшенню податкових надходжень до місцевих бюджетів і не робить громади більш конкурентними.

Лише у містах, таких як Хмельницький та Івано-Франківськ, економічні потреби внутрішньо переміщених осіб, такі як можливості працевлаштування, справедлива оплата праці та кар'єрне зростання, вважають задоволеними лише 10% опитаних. Це найвищий рівень в Україні, тоді як у Києві, Дніпрі та Одесі цей показник складає лише 3%, а у Львові - 4%. Таким чином, у Хмельницькому цей показник у 2,5 рази вищий. Навіть у Харкові, що розташований близько до зони бойових дій, лише 7% населення поділяє цю думку.

"В цілому, ситуація виглядає досить тривожною. Багато українців вважають, що громади, які приймають внутрішньо переміщених осіб (ВПО), активно сприяють їх інтеграції, задовольняючи як житлові, так і економічні потреби. Навіть у згаданих Хмельницькому та Івано-Франківську існує значна частка громадян, які вважають, що економічні потреби ВПО задовольняються не на належному рівні — 23% та 33% відповідно", — зазначила народний депутат Олена Шуляк, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування.

Водночас у Києві, Львові та Дніпрі значна частка населення вважає задоволення економічних потреб переселенців неефективним або навіть вкрай неефективним. Цей показник суттєво перевищує кількість тих, хто висловлює позитивну оцінку. Наприклад, у Києві 37% респондентів оцінюють ситуацію негативно, у Дніпрі цей показник досягає 40%, а у Львові становить 27%.

"Як стало відомо, внаслідок війни чисельність населення в окремих громадах зросла на 25%, що суттєво збільшує навантаження на соціальну інфраструктуру, зокрема в сферах освіти, охорони здоров'я та адміністративних послуг. У результаті, деякі громади, що приймають ВПО, починають сприймати їх як тимчасових мешканців. Проте, з точки зору розвитку громади, такий підхід зазвичай не є ефективним", - зазначає Шуляк.

Вона зазначила, що важливо виправити ситуацію, створивши для переселенців такі умови, які б спонукали їх зробити нові місця проживання своїм домом. Саме органи місцевого самоврядування відіграватимуть ключову роль у формуванні можливостей для цього на своїй території.

На думку депутата, центральна влада повинна вжити заходів, які сприятимуть стабільному перебуванню внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у нових громадах. Наприклад, значно більше число переселенців залишиться на нових місцях, якщо їм буде надана можливість придбати житло. Це можливо реалізувати як за допомогою фінансування програми єВідновлення, яка передбачає виділення коштів на придбання нового житла замість зруйнованого, так і через державну пільгову іпотечну програму єОселя.

До слова, наступного року внутрішньо переміщеним особам, чий сукупний дохід перевищує 9 444 грн на місяць, наступного року можуть не продовжити державні виплати. Про це сказав заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк в ефірі телеканалу "Київ24". Стосуватиметься нова норма тих людей, які звертатимуться за продовженням виплат.

Нагадаємо, що держава надає грошову допомогу ВПО у таких розмірах: дітям та особам з інвалідністю - по 3 тис. грн, а дорослим, від 18 років, - по 2 тис. грн.