Орест Сохар: Путин создает новую стену, подобную Берлинской. Поможет ли ему в этом Трамп? – Блоги | OBOZ.UA
Российский лидер стремится вытеснить американское присутствие из Европы и, в сотрудничестве с Китаем, установить гегемонию на континенте. Это полностью соответствует стратегии MAGA, согласно которой 47-й президент США намерен отказаться от роли мировой сверхдержавы.
Вот текст на языке оригинала:
Найгірше в цій ситуації те, що як попередній, так і новий керівник Білого Дому мають схожі погляди на можливості європейської спільноти: обидва вважають її "дрібними європейцями". Деякі аналітики вже передбачають можливу нову "Ялту", де Путін і Трамп можуть укласти угоду про створення нового варіанту Берлінської стіни... цього разу десь у районі Ла-Маншу. Це означає, що сучасний слабкий та беззубий ЄС у своєму класичному вигляді може опинитися в тіні інтересів Глобального Півдня.
"Ялта" гармонійно вписується в сучасну економічну реальність: Сполучені Штати під час нового терміна Трампа планують ізолюватися від глобальної спільноти, запроваджуючи високі протекціоністські мита, зокрема і щодо Європейського Союзу. Для економіки єврозони, що перебуває у кризі, це означає втрату важливого ринку, що можна сприймати як фатальний удар.
На допомогу прийде Китай зі своїми доступними товарами та фінансовими ресурсами, а Росія запропонує енергетичний "соціальний пакет". Відомо, як важко Європі було позбутися залежності від путінського газу, проте залежність від Китаю не менш серйозна: за даними Євростату, імпорт з Китаю до Європи вдвічі перевищує експорт, і ситуація для Брюсселя лише погіршується. Трампівська економіка ставить Європу в незручне становище перед геополітичними викликами з Глобального Півдня.
З Трампом можна домовитися і про розділення Європи, і про розділення світу. Після нашої перемоги на полі бою, -- Константин Малофеев, сука православна, пропутінський олігарх, спонсор війни.
Усі ці "шольци", політичні спадкоємці бабусі Меркель, вірять у свою мрію про спільну економічну зону, що простягається від "Лісабону до Владивостоку". Вони все ще думають, що, надавши бункерній Україні певні поступки, зможуть уникнути великої війни. Їм важко усвідомити, що Україна стала ареною, на якій Кремль намагається відновити своє колишнє світове панування часів Радянського Союзу.
ЄС втрачає владу буквально на очах. Свіжий приклад -- засідання БРІКС (клуб Бразилії, росії, Індії, Китаю та Південної Африки). На саміт прибув не лише президент Туреччини Реджеп Ердоган, але й генсек ООН Антоніу Гутерриш. Генеральний секретар в Казані, та ще й на підтанцьовках у Путіна та Сі, -- це не тільки ляпас західному світові, але й флюгер, котрий показує напрямок і швидкість вітру. Дує він напевно вже не у вітрила ЄС.
Другим важливим аспектом є успіх проросійських "ультрас" на європейській арені: як ультраправих, так і ультралівих. Це стосується не лише Угорщини, Словаччини, Нідерландів чи Італії; можливий триумф Трампа може стати каталізатором для інших радикальних сил — правих і лівих — по всій Європі.
У Трампа та Путіна є не менше підстав для конфліктів, але про це поговоримо в інший раз. Зараз варто зосередитися на їхній стратегічній схожості, особливо в контексті їхньої неприязні до Західної цивілізації.
