Нова зима конфлікту: можливості для України на фронті

Важливість Курської операції Сил оборони України, яка розпочалася 6 серпня цього року, важко переоцінити. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ця операція вже призвела до того, що близько 50 тисяч ворогів були перекинуті з інших фронтових ділянок в Україні.

За інформацією Сирського, таким чином російські війська зменшили потенціал своїх сил на інших фронтах, зокрема в Запорізькому, Херсонському та Краматорському регіонах.

"Це, безумовно, спростило нам обставини для проведення оборонної операції", - зазначив командувач.

6 жовтня президент України Володимир Зеленський підкреслив, що Курська операція є "значущим етапом війни". Він зазначив, що за умови належної підтримки союзників, Україна зможе чинити тиск на Росію "так, щоб у них виникло усвідомлення, що війна не приносить їм жодних вигод".

Зеленський також зазначив, що операція в Курську стала одним із ключових факторів у формуванні обмінного фонду для військовополонених.

Одночасно, як зазначає голова Ради резервістів сухопутних військ Іван Тимочко, Росія через західні засоби масової інформації намагається подати операцію Збройних Сил України на Курщині як безпідставний крок. Зокрема, цю думку висловлює військовий блогер і коментатор видання Bild Юліан Репке.

"Не варто покладатися на Репку, оскільки він є вкрай хитрим маніпулятором, який має проросійські погляди. Він регулярно викривлює правдиві факти, додаючи до них безліч недостовірних даних, що в результаті зовсім спотворює реальний аналіз подій", - зазначив Тимочко в коментарі для 24 каналу.

На думку експертів, українські військові мають змогу утримувати контроль над російською територією в Курській області ще протягом кількох місяців, а можливо, і довше. Як повідомляє Bloomberg, посилаючись на анонімних представників США, російські сили зосередили свою увагу на наступальних операціях на сході України, що призвело до обмежених атак з їхнього боку в Курській області. Внаслідок цього Україна поки що не стикається з серйозними труднощами у забезпеченні постачання вантажів у регіон Курська.

Однак деякі проблеми вже починають проявлятися, особливо ті, що стосуються зміни кліматичних умов.

Вологі погодні умови сприяють утворенню бездоріжжя, яке все ще дозволяє пересуватися російській гусеничній техніці, тоді як українські колісні машини, залучені ЗСУ під час операцій на Курщині, застрягають. До того ж, дощі створюють труднощі для роботи наших дронів.

Проте, як зазначає опозиційний блогер та журналіст Майкл Накі, незабаром маршрути в Курській області можуть стати недоступними навіть для російських важких машин.

"Насправді Курська область - це територія, де на відміну від всієї решти лінії фронту йде маневрена війна. Що це означає? Підрозділи постійно переміщуються, б'ються один з іншим, оточують, виходять із оточення, прориваються. Загалом там таке якесь просто безперервне "мочилово" з обох боків. Тому чітко сказати, хто де знаходиться і що контролює не можуть навіть люди з місць - тому що до кінця незрозуміло, хто куди просунувся за останні 10 хвилин. Так - на відміну від усієї решти лінії фронту, де російські війська наступають уже рік, й просуваються там на 100 м за півроку", - зауважив Накі у своєму YouTube-каналі.

Водночас противник зосередив свої основні зусилля на напрямках Покровськ, Лиман, Куп'янськ та Курахове.

12-13 жовтня російські військові здійснили обмежену атаку на кордоні Донецької та Запорізької областей, досягнувши лише незначних успіхів. За інформацією з українських і російських джерел, підрозділи 336-ї морської піхотної бригади (Балтійський флот) та 394-го мотострілецького полку (127-ма мотострілецька дивізія) розпочали наступ поблизу села Левадне, що розташоване на південний захід від Великої Новосілки.

Втім, за даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), активність Росії там не є частиною масштабної наступальної операції - це скоріше відволікаючі маневри.

Згідно з інформацією від The Economist, попри захоплення Вугледару та активний тиск на Торецькому напрямку, Росії досі не вдалося взяти під контроль критично важливі міста, такі як Часів Яр і Покровськ. Останнє місто залишається ключовим логістичним центром для України, проте російські сили опинилися в затяжних боях за його контроль.

Захоплення Покровська могло б дати Росії можливість продовжити свій наступ на центральну Україну та ускладнити логістичні маршрути на півдні Донбасу. Проте, як зазначив колишній німецький урядовець у сфері оборони Ніко Ланге, Росія не має достатньої кількості сил для здійснення масштабного наступу на Покровськ, незважаючи на близькість її артилерійських підрозділів до цього міста. Навіть якщо Росії вдасться досягти успіху, сама операція може затягнутися на кілька місяців і призвести до значних втрат серед російських військ.

Протягом минулого тижня найбільш активним щодо військових зіткнень виявився Курахівський напрямок, де відбулося 1158 конфліктів з російськими військами.

В цілому, фахівці вважають, що в найближчі місяці можна очікувати лише зменшення інтенсивності російських атак на Донбасі. Таким чином, конфлікт продовжиться і в 2025 році, при цьому його розвиток може відбуватися за різними варіантами.

The New York Times зазначає, що для зовнішніх спостерігачів повільний, але "рішучий відступ" України з Донбасу може виглядати як ознака переваги Росії на фронті. Проте, українські командири та військові аналітики спростовують це, стверджуючи, що в регіоні відбувається значно більш складна боротьба, яка виходить за рамки простої оцінки територіальних здобутків і втрат.

"В даний момент це конфлікт, що базується на виснаженні, зазначають експерти. Кожна сторона намагається підірвати ресурси супротивника, наносячи йому значні втрати, з метою зламати його можливості та рішучість продовжувати боротьбу", - йдеться у матеріалі.

На початку український наступ на Курщині вразив західних союзників своєю стрімкою першою перемогою, зазначає Bloomberg. Проте деякі з них висловили занепокоєння, оскільки витрати на операцію можуть виявитися надто великими, якщо Москва організує контратаку і зможе витіснити українські сили з цього регіону.

Після тривалих місяців очікувань Київ, здається, нарешті отримує стабільні поставки артилерійських боєприпасів. Цей успіх, без сумніву, зумовлений зусиллями міжнародних партнерів, серед яких важливу роль відіграє чеська ініціатива з постачання боєприпасів, а також спільні американсько-французькі проекти, спрямовані на зміцнення артилерійських можливостей України в довгостроковій перспективі, зазначає видання.

Але що ж буде далі? Зима цього року може стати справжнім випробуванням через війну, застерігає The Wall Street Journal. Головною причиною є недостатнє постачання зброї та боєприпасів, яке ледь задовольняє потреби нашої оборони.

Ще один надважливий чинник - це президентські вибори у США. Аналітики вказують, що сподівання Путіна на певні здобутки в українській війні залежать саме від перемоги чи поразки експрезидента США Дональда Трампа на виборах у листопаді. А сам Трамп обіцяє припинити війну в Україні одразу після виграшу, водночас постійно критикуючи виділення Україні військової допомоги.