Міністерство повернення українців: чому виникла потреба у новому органі влади?

Спілкування з українською діаспорою за межами країни та підтримка їхнього зв'язку з рідною землею є важливим завданням Міністерства закордонних справ. Проте, влада прийняла рішення передати ці функції новоствореному відомству. Фокус детально розглянув, чому виникло Міністерство повернення українців.

В Україні планується заснування міністерства, яке займатиметься поверненням українців, про що повідомив Давид Арахамія, лідер фракції "Слуга народу". Він зазначив, що це питання було розглянуто на засіданні 4 вересня, і в даний час триває пошук кандидатів на посаду керівника нового відомства.

Президент Володимир Зеленський вже анонсував створення нового міністерства в Україні, яке зосередиться на питаннях повернення мільйонів українців, що перебувають за кордоном. Цю нову інституцію він охарактеризував як "міністерство єдності". Основною метою його створення є вирішення проблеми, пов'язаної з неможливістю Міністерства закордонних справ повернути додому 7,5 мільйонів українців, які залишили країну в умовах повномасштабної війни.

Концепція заснування Міністерства повернення українців — наразі це лише одна з імовірних назв — викликала чимало сумнівів у політичних колах. Зокрема, народний депутат від Європейської солідарності Володимир Ар'єв висловив своє здивування щодо назви цієї нової структури.

"Арахамія анонсував нову урядову структуру -- Міністерство повернення українців. Скорочено "МінПук". У них буде багато креативних ідей. Мінкульт називатиметься Міністерством культури і стратегічних комунікацій. Скорочено МінКіско", -- написав політик в Facebook.

Нардеп Олексій Гончаренко назвав нове міністерства марною тратою часу і бюджетних коштів.

"Замість того, щоб справді робити якісь кроки в цьому напрямку [повернення українців], нам заявляють про нове міністерство. Я не бачу в цьому жодного сенсу. Має вестися комплексна робота. Наприклад, нещодавні рекомендації ПАРЄ [про фінансову допомогу українцям для повернення додому] -- реальний крок у цьому напрямі", -- говорить Гончаренко в бесіді з Фокусом.

На думку політичного експерта Ігоря Рейтеровича, для встановлення ефективних комунікаційних зв’язків з українцями, що перебувають за межами країни, цілком достатньо зусиль Міністерства закордонних справ. Для реалізації цих цілей можна було б сформувати окремий департамент, що не вимагав би залучення додаткових ресурсів.

"Нове міністерство забирає на себе обов'язки Міністерства закордонних справ та Міністерства реінтеграції. На мою думку, це просто передвиборчий маневр. Його мета полягає у покращенні зв'язків з українцями, які проживають за межами країни, адже їх голоси можуть бути важливими під час виборів. Приблизно 3 мільйони дорослих, які мають право голосу, можуть отримати певні привілеї в обмін на підтримку. Це виглядає саме так. Отже, створення цього міністерства не має на меті вирішення реальних проблем, а скоріше слугує для популістських заяв." – вважає Рейтерович.

В інтерв'ю з виданням Фокус політолог Володимир Фесенко підкреслює, що наразі офіційної назви для нового міністерства не затверджено. Проте існує концепція його створення, яка передбачає активну роботу з українською діаспорою за межами країни. За різними оцінками, чисельність цієї спільноти перевищує 7 мільйонів осіб, і, як вважається, принаймні половина з них після завершення війни не планує повертатися до України.

"Для нас це величезна втрата. Адже для післявоєнного оновлення нам знадобляться ресурси, і всіх тих, хто виїхав, потрібно, якщо не повернути, то хоча б залишити в орбіті України. А тому головне завдання міністерства -- створювати стимули для повернення людей. Щоб в Україні було безпечно, були робочі місця, умови для життя. Водночас, одне із завдань -- активна взаємодія з тими, хто за кордоном. Адже багато хто продовжує вести бізнес в Україні, проживаючи з сім'єю в Іспанії, Польщі, Німеччині. І для країни це ресурс. Тому ще один із напрямів міністерства -- робота з бізнес-діаспорою, щоб посилити їхні економічні відносини з Україною", -- міркує в бесіді з Фокусом Фесенко.

За його твердженням, для того щоб міністерство не стало лише бюрократичною структурою, необхідно чітко визначити мету, завдання, а також інструменти та ресурси, які планується використовувати для їх виконання.

"Багато завдань можна здійснити тільки після завершення війни. Тому що ми не знаємо, що буде, коли війна закінчиться. Який функціонал буде в кожного міста, які там будуть робочі місця. Потрібні будуть програми партнерів для розвитку України. Якщо ресурсів не буде, створення міністерства нічим не допоможе", -- продовжує експерт.

Згідно з оцінками Фесенка, в даний момент міністерство планує зібрати дані про кількість українців у різних країнах, а також встановити з ними ефективні комунікаційні зв’язки.

Що стосується примусового повернення людей, за словами експерта, це зробити неможливо.

Подібні інструменти характерні лише для авторитарних режимів. Нещодавно ексголова Міністерства закордонних справ Кулеба нагадав, як у радянські часи українців примусово вивозили з Польщі, де вони прожили століттями, а поляків – з України до Польщі. У демократичних країнах такі практики не застосовуються. Навіть повернення злочинців є складним процесом, а для звичайних громадян це взагалі неможливо. Також відсутній механізм повернення призовників. Люди, які живуть за межами своєї країни, не можуть бути призвані до армії, – підкреслює Фесенко.

Фокус раніше писав, чому пішов у відставку ексголова МЗС Дмитро Кулеба, і чим він запам'ятався українцям.