Ми часто сприймаємо Уран неточно: можлива аномалія, що виникла 40 років тому, могла спотворити отримані дані.
Магнітне поле цієї планети унікальне і не має аналогів серед інших об'єктів в Сонячній системі.
Протягом багатьох років дослідники вважали, що мають достатню інформацію про Уран. Ця віддалена планета, згідно з проведеними спостереженнями, володіла низкою унікальних характеристик, серед яких найтаємничішою було її магнітне поле.
Вимірювання, проведені зондом "Вояджер-2", коли він пролетів повз Уран у 1986 році, показали, що його магнітосфера безладна. Вона нецентральна та нерівна і відрізняється від усього, що спостерігалося у Сонячній системі. Ці спостереження вплинули на уявлення про Уран, який вважається планетою-загадкою.
Проте, як зазначив Джеймі Ясінскі, фізик космічної плазми з Лабораторії реактивного руху NASA при Каліфорнійському технологічному інституті, існує одна проблема. Магнітне поле Урану, за повідомленнями Science Alert, не є настільки атиповим більшість часу.
Ясінські разом зі своєю командою знову вивчили дані, отримані від "Вояджера-2". Вони виявили, що проліт апарату, ймовірно, відбувся під час короткочасного періоду, коли на Уран впливала підвищена сонячна активність. Це означає, що спостереження були аномальними.
"Наукове уявлення про Уран, яке ми отримали в результаті прольоту "Вояджер-2", свідчить про те, що його магнітосфера має надзвичайно екстремальні характеристики. Проте я завжди вважав, що можливо, проліт "Вояджер-2" біля Урана трапився під час якихось незвичних подій, а не в умовах, типовими для цього процесу," - зазначив Ясінскі.
Я почав досліджувати інформацію про сонячний вітер на Урані, і коли я дізнався, що "Вояджер-2" зафіксував різке підвищення динамічного тиску сонячного вітру безпосередньо перед своїм прольотом, мені стало зрозуміло, що магнітосфера, ймовірно, була стиснута до 20% свого обсягу в цей момент. Це, безумовно, вплинуло на ті відкриття, які ми зробили за допомогою "Вояджер-2", - додав він.
Неможливо переоцінити значення даних, отриманих від "Вояджера-2". Це найдетальніші спостереження за Ураном, які ми маємо на сьогоднішній день. Проте Сонячна система є динамічною, тому всі спостереження потрібно розглядати в контексті космічних умов. Дані, зібрані "Вояджером-2", продемонстрували магнітосферу Урана, яка не має аналогів у нашій Сонячній системі. Вона характеризується потужними радіаційними поясами та помітно меншим вмістом плазми, ніж ми звикли бачити на інших планетах.
Ясінскі висловив припущення, що "Вояджер-2" міг зафіксувати аномалію на Урані після завершення місії MESSENGER, що досліджувала планету Меркурій.
"Протягом чотирьох років, здійснюючи тисячі обертів навколо планети, ми спостерігали рідкісні випадки, коли активність Сонця повністю знищувала все магнітне поле," — зазначив він.
Науковці вирішили повторно проаналізувати інформацію, яку зібрав "Вояджер-2" за тиждень до свого прольоту повз Уран. Вони виявили, що напередодні цього прольоту динамічний тиск сонячного вітру збільшився у двадцять разів.
Згідно з висновками дослідників, це свідчить про те, що викиди частинок від Сонця, які постійно спрямовуються у вигляді сонячного вітру, посилилися під час проходження об'єкта, формуючи навколишнє середовище Урану, яке існує менше ніж 5% часу.
"Ми усвідомлювали, що проліт "Вояджера-2" відбувся в унікальних умовах. За кілька днів до нашого входження в магнітосферу її обсяг був зменшений приблизно до 20% від початкових розмірів, що сприяло підвищенню активності та динаміки," – зазначив Ясінські.
Якби сонячний вітер рухався з типовою швидкістю, магнітне поле Урана нагадувало б магнітні поля інших газових гігантів нашої Сонячної системи, таких як Юпітер, Сатурн і Нептун.
Нагадаємо, що нещодавно інженери NASA прийняли рішення вимкнути один із наукових інструментів космічного зонда "Вояджер-2". Цей крок був зумовлений поступовим зниженням заряду батареї апарата, який проводить дослідження в міжзоряному просторі.
