На саміті лідери Європейського Союзу підтвердять свою підтримку Україні та Молдові, а також висловлять зауваження щодо ситуації в Грузії.
На майбутньому саміті Європейського Союзу, що відбудеться наступного тижня, буде висловлено тверду підтримку Україні в її боротьбі проти агресії з боку Росії. Крім того, планується надати допомогу Молдові в її прагненні до вступу в союз 27 країн, що зазначено в проекті спільної декларації.
Документ, з яким ознайомилося Радіо Свобода, також попереджає Грузію, що нещодавні законодавчі ініціативи, схожі на ті, що були реалізовані Москвою для придушення політичних опонентів та обмеження прав ЛГБТ-спільноти, "підривають" євроінтеграційні зусилля Тбілісі.
У документі, до якого ще можуть бути внесені зміни перед самітом 17-18 жовтня в Брюсселі, йдеться, що блок "непохитно рішучий" у підтримці Києва "стільки, скільки потрібно, і настільки інтенсивно, наскільки це необхідно", додавши: "Росія не повинна перемогти".
Висловлюючи свою підтримку миру, що ґрунтується на засадах Статуту ООН та міжнародного права, Європейський Союз підкреслив, що "жодна ініціатива стосовно України не може реалізовуватись без участі самої України".
У документі також міститься вимога "терміново посилити військову підтримку та прискорити її реалізацію", з особливим акцентом на системах протиповітряної оборони, боєприпасах і ракетних засобах.
ЄС також вітає зобов'язання, взяте в червні Групою 7 промислово розвинених країн (G7) надати близько 45 мільярдів євро (50 мільярдів доларів) Україні до кінця року з використанням доходів від російських активів заморожених за кордоном, йдеться в проєкті.
Рада також виступить із закликом до більш тісної інтеграції енергетичних систем України та блоку, враховуючи наближення холодного сезону та постійні атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру.
Блок закликатиме до "повного та ефективного виконання" санкцій проти Росії та додаткових каральних заходів для протидії їх обходу.
У цьому документі також підкреслюється "потужна підтримка" вступу Молдови до Європейського Союзу, а також "неухильна відданість" забезпеченню її суверенітету та територіальної цілісності.
Молдова, яка отримала статус кандидата в червні 2022 року разом з Україною та почала переговори про вступ у червні, очікує вирішальні президентські вибори та референдум щодо членства в ЄС 20 жовтня, і стала мішенню російської кампанії дезінформації, яка мала на меті зірвати перевибори прозахідного президента Маї Санду.
ЄС "засуджує наполегливі спроби Росії використовувати іноземну інформаційну маніпуляцію та втручання, щоб підірвати демократичні вибори та вибір народу Молдови процвітаючого, стабільного та мирного європейського майбутнього", йдеться у проєкті.
У випадку з Грузією Брюссель також підтвердить "своє серйозне занепокоєння щодо курсу дій у Грузії, який суперечить цінностям і принципам, на яких заснований Європейський Союз", йдеться у проєкті.
Правляча політична сила "Грузинська мрія" цього весняно-літнього періоду ухвалила та оперативно оприлюднила два законопроєкти, що спричинили масові народні виступи та викликали різку критику з боку Європейського Союзу та Сполучених Штатів.
Одним із законодавчих актів є закон про "іноземний вплив", подібний до закону про "іноземних агентів", прийнятий кілька років тому Росією, який дозволяє Кремлю душити політичну опозицію та обмежувати свободу слова. Другий - це захід, який обмежує права ЛГБТ прикриваючись захистом "традиційних сімейних цінностей".
Обидва були затверджені, незважаючи на заперечення президента Саломе Зурабішвілі.
Брюссель нагадує, що відсутність зміни поточного курсу дій ставить під загрозу шлях Грузії в ЄС і закликає Грузію "прийняти демократичні, всеосяжні та стійкі реформи відповідно до основних принципів євроінтеграції".
Підтримуючи прагнення грузинського народу стати частиною Європейського Союзу, цей проєкт також наголошує на необхідності для уряду Грузії вжити заходів, щоб гарантувати, що майбутні парламентські вибори, заплановані на кінець цього місяця, проходили у вільний та справедливий спосіб.
