Кабінет Міністрів без міністрів: чи чекає нас оновлення? Хто буде призначений на місце звільнених членів уряду? | УНН
Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення міністрів стратегічної промисловості, євроінтеграції, екології та юстиції. В планах – призначення нових керівників цих міністерств та оновлення складу уряду, про що інформував голова фракції "Слуга народу".
Сьогодні Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення з посад міністра стратегічної промисловості Олександра Камишіна, віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, міністра екології Руслана Стрільця та міністра юстиції Дениса Малюськи. Проте парламентарі не змогли відправити у відставку міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, віцепрем'єра Ірину Верещук, відповідальну за реінтеграцію тимчасово окупованих територій, а також Віталія Коваля, керівника Фонду державного майна. Що наразі відбувається та які можливі кандидати на посади звільнених міністрів — дізнайтеся в матеріалі УНН.
Кабінет міністрів без міністрів
Станом на сьогодні п'ять міністерств діючого уряду очолюють в.о. міністрів. Зокрема, тимчасові керівники призначені в Міністерстві молоді та спорту, Міністерстві аграрної політики та продовольства, Міністерстві культури та інформаційної політики, Міністерстві у справах ветеранів, а також у Міністерстві громад, територій та інфраструктури. Після сьогоднішнього голосування ще три міністерства залишилися без постійних міністрів, що в сумі складає вже вісім вакантних позицій з дев'ятнадцяти. Крім того, одна з трьох віцепрем'єрських посад також стала вільною.
Сьогодні ввечері, як повідомив УНН, народний депутат Федір Веніславський підтвердив, що заплановано засідання фракції "Слуги народу", на якому обговорюватимуться кадрові зміни. Існує ймовірність, що на зустріч завітає і Президент Зеленський. Це дозволяє припустити, що, по-перше, звільнення Кулеби та Верещук з їхніх посад – питання найближчого часу; і, по-друге, як зазначили як Веніславський, так і голова фракції Давид Арахамія, у влади вже є потенційні кандидати на міністерські посади.
Обновлення системи?
Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія оголосив про значні зміни в уряді, а також про заплановане засідання фракції, на якому будуть розглянуті питання, що стосуються кадрів.
"Понад половина співробітників Кабінету Міністрів України зазнає змін. Завтра, 4 вересня, відбудеться день звільнень, а наступного дня, 5 вересня, – день призначень. Остаточний список буде затверджено на засіданні фракції 4 вересня", - зазначив Арахамія.
Отже, вже завтра ми матимемо можливість не лише дізнатися про нових можливих кандидатів на відкриті посади, а й стежити за їх офіційним призначенням. На момент написання цього тексту на парламентському сайті ще не було жодних відомостей про подання на призначення нових міністрів, проте в кулуарах вже давно обговорюють різні імена.
Почнемо з того, що Ольга Стефанішина, ймовірно, залишиться у складі Кабміну. Їй пророкують місце міністра юстиції. Однак, вона і надалі займатиметься євроінтеграцією. І є припущення, що вона збереже посаду віцепрем'єра, однак з приставкою - міністр юстиції. Слід зауважити, що в євроінтеграційному векторі такий симбіоз посад може і виглядає не позбавленим певної логіки, однак - Міністерство юстиції займається значно ширшим колом питань, ніж сприяння адаптації українського законодавства до європейського і чи варто фактично "скасовувати" профільне юридичне відомство - питання відкрите.
Щодо особи Ірини Стефанішиної, то вона вступила на посаду віцепрем'єра у 2020 році. Раніше, в 2017 році, вона стала очільницею Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету Міністрів. Згодом вона зайняла позицію заступника голови уряду. В період з 2010 по 2015 рік працювала в Міністерстві юстиції, спочатку як заступник директора, а згодом у ролі директора Департаменту міжнародного права та європейської інтеграції.
Цікаво, що у 2019 році Стефанішина балотувалася до парламенту за списком "Української стратегії Гройсмана" (до парламенту не пройшла). А тепер є членом партії "Слуга народу".
Крісло міністра закордонних справ, яке ще не звільнене Дмитром Кулебою, може зайняти Андрій Сибіга, який наразі виконує обов’язки першого заступника керівника зовнішньополітичного відомства. Протягом трьох років Сибіга працював заступником керівника Офісу президента, де відповідав за зовнішню політику та розвиток стратегічного партнерства, а в квітні 2024 року перейшов до Міністерства закордонних справ. Раніше він обіймав посаду посла України в Туреччині, також має досвід роботи в консульській службі, був заступником директора Договірно-правового департаменту M3C та радником-посланником в українському посольстві в Польщі.
Ще одна особа з досвідом у сфері дипломатії, Микола Точицький, ймовірно, стане новим керівником Міністерства культури та інформаційної політики, яке залишалося без керівництва з моменту відставки Олександра Ткаченка у листопаді 2023 року. З 2021 по 2024 рік Микола Точицький обіймав посаду заступника міністра закордонних справ та активно долучався до переговорів з Російською Федерацією в Білорусі та Туреччині.
У 2016-2021 роках цей дипломат представляв інтереси України в Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії, виконуючи ці обов'язки в рамках однієї посади. Водночас він також був послом України в Бельгії та Люксембурзі. Перед цим він протягом шести років займав посаду постійного представника України в Раді Європи.
Ще одна кадрова рокіровка, яка однак поки зустріла супротив у залі парламенту, - звільнення Віталія Коваля з посади очільника ФДМУ для призначення на посаду міністра аграрної політики, яким наразі керує т.в.о. Тарас Висоцький. Сьогодні парламентарі не змогли звільнити Коваля. Однак, його відставка, наймовірніше буде винесена на повторний розгляд.
До свого призначення на посаду в ФДМУ, Коваль обіймав посаду керівника Рівненської обласної державної адміністрації з 2019 року, а згодом - Рівненської обласної військової адміністрації. Раніше він здобув досвід роботи в приватному секторі, де став співзасновником кількох компаній у сферах агробізнесу, транспорту та будівництва, зокрема: ТОВ "Атлант-транс", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "РГО-Логістікгруп", ТОВ "ВВВ Монтаж" та ТОВ "Санако".
Міністерство розвитку громад та територій України, попередньо, має очолити Олексій Кулеба, який з 2023 року обіймає посаду заступника керівника Офісу президента. До цього чиновник два роки працював в Київській облдержадміністрації, і по року -- на посаді першого заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень та директора Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міськради.
Матвій Бідний, який з 2023 року виконує обов'язки міністра молоді та спорту після відставки Гутцайта, може перейти на постійний статус міністра. Раніше він протягом трьох років обіймав посаду заступника міністра, а з 2016 по 2020 рік керував департаментом фізичної культури та неолімпійських видів спорту.
У період з 2011 по 2016 рік Бідний займав керівні позиції в кількох компаніях, зокрема у ДП "ІСТФРАХТ", ТОВ "ФірмаІСТ" та ТОВ "Юридична компанія Сетра". У 2006-2007 роках він виконував обов'язки помічника Андрія Портнова, відомого високопосадовця за часів Януковича, який на той момент був депутатом Верховної Ради 5-го скликання від БЮТ.
Очікується, що Міністерство у справах ветеранів очолить Олександр Порхун, майор у запасі, Герой України та колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї бригади.
Відкритим залишається питання, хто займе крісло міністра стратегічної промисловості і куди ж власне призначать Камишіна?
