Фінансування армії, сувора зима та співпраця з партнерами. Основні моменти прес-конференції Шмигаля.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль провів масштабну прес-конференцію, на якій підбив підсумки діяльності уряду за вісім місяців 2024 року. Він окреслив досягнення в різних сферах, поділився прогнозами щодо зимового періоду та озвучив плани на наступний рік.

РБК-Україна представляє ключові висловлювання прем'єр-міністра. Інформацію передають Контракти.UA.

Військовий блок. На будівництво третьої лінії оборони з бетонними фортифікаціями було виділено 40 млрд гривень, проект завершено. За 2023 рік виробництво зброї зросло втричі, за вісім місяців 2024-го - ще вдвічі. Вже законтрактовано понад 1 млн дронів.

Розпочалася робота з виробництва боєприпасів для артилерії. Є перші успіхи у фінансуванні за рахунок партнерів, зокрема, реалізується контракт із Данією (на самохідні гаубиці "Богдана"). Створено десятки спільних підприємств ОПК в Україні та сусідніх країнах. Особлива увага - розробці власних далекобійних рішень. Мета - вийти на локалізацію виробництва великого кількості техніки, патронів та снарядів до БТР та танків.

Економічний сектор. Всі податкові надходження спрямовуються на потреби Сил оборони, що визначає основи бюджету на 2025 рік. З моменту 2022 року для невоєнних витрат було залучено 100 мільярдів доларів. Реструктуризація зовнішнього боргу принесла заощадження у розмірі 11,4 мільярда доларів. Існує політичне рішення щодо використання 50 мільярдів доларів із заморожених активів Росії. Основна мета — конфіскувати всі активи на суму 300 мільярдів доларів.

Цього року Сполучені Штати вже надали 4 мільярди доларів, і така ж сума очікується до завершення 2024 року. Наразі триває робота місії Міжнародного валютного фонду над п'ятим переглядом програми. Європейський інструмент передбачає 50 мільярдів євро на наступні чотири роки, і його реалізація йде повним ходом. Завдяки стабільній фінансовій ситуації вдалося зберегти всі соціальні виплати. Заплановані індексації на 2025 рік будуть реалізовані вчасно.

Інфляційні показники залишаються на помірному рівні (5,4% у липні), а економіка демонструє стабільне відновлення, зростаючи на 3,7% у другому кварталі. Експорт починає повертатися до довоєнних обсягів, а також запроваджені програми кешбеку "Зроблено в Україні" та компенсації для аграріїв за українську техніку. Крім того, триває процес відновлення великої приватизації.

Євроінтеграційний напрямок. Наразі здійснюється аналіз українського законодавства. Затверджено план реформ, що містить більше 400 заходів, запланованих на цей рік. Відновлено безвізовий режим для економічних та транспортних перевезень, що дозволяє автомобільним вантажам безперешкодно перетинати кордони. Головна мета - до кінця 2025 року підготуватися до вступу в Європейський Союз.

Енергетичний блок. Наступна зима буде не менш важкою, ніж попередні. Розбиті російськими атаками об'єкти відновлюються у режимі 24/7, в Україну постачається необхідне обладнання, розвивається децентралізована генерація. Видобуток газу зріс на 7%, опалювальний сезон пройде на газі власного видобутку.

За словами Шмигаля, сьогодні ніхто не може сказати, чи буде по 4 чи 16 години на добу без світла, чи взагалі без відключень. Бо росіяни не відмовилися від знищення енергетики України.

"Ми активно готуємося до цього. Зиму ми, безсумнівно, переживемо. В яких саме умовах? Це стане зрозуміло лише в процесі нашого руху через опалювальний сезон. Прогнозувати на сьогодні – це не зовсім коректно, і ми не будемо вдаватися до цього," – підкреслив прем'єр.

В рамках підготовки проводяться роботи над захистом об'єктів енергетики на двох рівнях. На першому - встановлюються габіони з піском, на другому - залізобетонні конструкції, здатні витримати прямі удари дронів та захистити від уламків ракет. На сьогодні таким чином захищено 85% об'єктів "Укренерго". Окремо газодобувні та нафтопереробні підприємства також вжили заходів за двома рівнями.

Плюс активний захист. Об'єкти енергетики переважно потрапляють у радіус захисту комплексів Patriot, SAMP-T, IRIS-T та Hawk. Крім того, кожен об'єкт прикритий мобільними вогневими групами та такими зенітними засобами, як Gepard тощо, а також системами радіоелектронної боротьби.

Розвивається децентралізована електро- та теплова генерація. Зосередилися на Харкові та області, де росіяни знищили всі ТЕЦ. Туди завозяться малі установки по 1 МВт, аналогічний підхід застосовується в інших містах. Партнери профінансували закупівлю розподіленої генерації на 170 МВт. Теплокомуненерго мають 169 когенераційних установок 169, з них 83 введено в експлуатацію. Партнери підтримали постачання ще 291 установки та 101 модульної котельні.

"Це наш запас не лише для виробництва електрики, а й для отримання тепла," - зазначив Шмигаль, підкресливши, що навчальні заклади та медичні установи забезпечені генераторами, причому деякі з них мають додаткові резерви потужності. Нагальною потребою залишаються ще приблизно 1800 генераторів великої потужності.

Також партнери передали обладнання зі своїх електростанцій радянського зразка. Наразі відновлюється пошкоджена теплова та гідроенергетика.

Сьогодні завершується робота місії Міжнародного валютного фонду, яка вперше за час цієї програми проходить в офлайн-форматі в Києві. "Ця місія є складною, а переговори — непростими. Вона фактично орієнтується на 2025 рік, і ми обговорюємо, яким має бути бюджет та які кроки необхідно зробити з боку України, МВФ і G7. Я не маю права оголошувати результати, оскільки місія ще триває", — зазначив прем'єр.

Що стосується фінансового плану на 2024 та 2025 роки, то під час підготовки бюджету на 2024 рік Міжнародний валютний фонд прогнозував, що конфлікт може тривати до літа. Це вплинуло на формування статей витрат, пов'язаних із обороною.

"Однак у нас триває мобілізаційний процес, що потребує додаткових фінансових витрат. Відомо, що утримання одного військового обходиться державному бюджету в 1,2 мільйона гривень. Тому, коли ми залучаємо нових військовослужбовців, потрібно відповідно збільшувати бюджет Збройних сил України," - зазначив він.

До завершення року необхідно ліквідувати дефіцит у розмірі 500 млрд гривень. Плани на 2025 рік повинні враховувати нинішні реалії. Україні слід самостійно забезпечувати фінансування Збройних сил. Джерела фінансування знайдено через внутрішні запозичення та інші механізми. Одним із шляхів є збільшення військового збору.

Україна і Польща — це не лише сусідні держави, а й надійні партнери. Обидві країни пов'язує спільне минуле, яке містить як радісні, так і трагічні моменти. Про ці сторінки варто говорити чесно, проте з розумінням і спокоєм.

"Я впевнений, ми рухаємося в цьому треку для того, щоб нашою історією не маніпулювали вороги. Ми постійно робимо кроки назустріч один одному. Ми мали пропозиції вирішити все одним блоком, закрити цю сторінку, але історичні інститути мають певний підхід. З обох сторін є прогрес", - сказав Шмигаль.

З польською стороною працюють над спільними військовими виробництвами як у Польщі, так і в Україні. Триває діалог про постачання літаків МіГ-29, проте ситуація поки без змін. Крім того, Україна просить Польщу збивати ракети над західними регіонами, куди можуть діставати її засоби ППО.

Мета полягає у поверненні якомога більшої кількості з 7,5 мільйонів українських біженців. Наразі ця стратегія реалізується в міністерствах економіки, закордонних справ, соціальної політики та реінтеграції. Проте, насправді, вона повинна стати ключовим пріоритетом.

"Ми плануємо сформувати команду фахівців, які щоденно працюватимуть над стратегією повернення українців. Щоб стимулювати їх до повернення, потрібно знайти мотивацію в країнах їхнього перебування. Ми усвідомлюємо, що не всі зможуть повернутися. Проте українці, які живуть за кордоном, залишаються частиною нашої спільноти, і вони також активно підтримують нашу країну через донати та участь у протестах", - зазначив Шмигаль.

За його словами, процес має бути скоординований. Як це буде реалізовано? Наразі триває робота над імплементацією ідей.

Денис Шмигаль також прокоментував запитання РБК-Україна, пояснивши, на чому ґрунтується його оптимістичний погляд щодо можливості залучення додаткових 500 млрд гривень на військові витрати. Це сталося після того, як Верховна Рада скоротила прогнозовані надходження від підвищення податків, і незважаючи на це, законопроект зазнав невдачі.

За його словами, першим аспектом є перевищення планових показників щодо податків та платежів, що вже принесло 75 мільярдів. Другим є економія на обслуговуванні зовнішнього боргу, яка цього року становить 64 мільярди. Третій аспект стосується внутрішніх запозичень. У проекті внесення змін до бюджету вказано суму 220 мільярдів, проте з українськими банками досягнуто угоди на 225 мільярдів.

"Таким чином, ми здатні знизити податкове навантаження завдяки більшим кредитам від банків," - зазначив він, підкресливши, що його оптимізм зумовлений тим, що ці фінансові ресурси надходитимуть раніше, ніж заплановане підвищення податків.

Прем'єр підкреслив, що в 2024 році не передбачається жодних емісій, і ці питання не будуть включені до проекту бюджету на 2025 рік. Проте він закликав не драматизувати ситуацію з імовірною помірною емісією в умовах війни. За його словами, програма Міжнародного валютного фонду допускає можливість контрольованої емісії.

Україна не проводить перемовини з російською стороною щодо укладення нових угод на транспортування газу чи нафти, а також не розглядає можливість продовження існуючих контрактів.

"У нашій Угоді про асоціацію (з ЄС, - ред.) є обов'язок України забезпечувати європейські країни газом і нафтою. Ми готові виконувати Угоду, але не працюватимемо з Росією", - зазначив прем'єр.

Обговорюючи потенційну заміну російського газу на азербайджанський, він зазначив, що не має змоги надати коментарі з цього приводу, оскільки уряд не залучений до ведення переговорів.

Усі необхідні політичні рішення ухвалено, Україна увійшла до процесу переговорів щодо вступу до ЄС. Цей процес є більш технічним, і він справді складний. Оскільки потрібно звірити десятки тисяч законодавчих та нормативних актів на відповідність директивам ЄС, внести зміни чи домовитися про те, що Україна житиме за європейськими правилами, але зі своїми нюансами.

Найвідповідальніший крок - відкриття переговорів щодо 6 кластерів та 35 розділів. "Ми до кінця I півріччя 2025 року хочемо відкрити всі 35 розділів. Формуємо команди переговорників по кожному напрямку, партнери готові надати своїх експертів...Ми всі етапи проходили майже екстерном і потрібно пройти технічний етап у не менш рекордний термін. Які виклики? Лише технічна робота", - зазначив Шмигаль.

Щодо потенційних труднощів з боку Угорщини, то комунікація з цією країною встановлена на основі конструктивного прагматизму.

Економічне бронювання не зовсім відповідає принципу "битися чи трудитися". В Україні існує специфічна система бронювання, яка базується на різних параметрах.

"Обговорюючи концепцію 'борись або працюй', ми прагнемо покращити методи бронювання. Наша мета - знайти рішення для трьох ключових питань: створення нових робочих місць, збільшення зарплат та повернення українців додому," - зазначив прем'єр-міністр.

На його думку, в перші місяці агресії було знищено 3,5 мільйона робочих місць, і тепер головне завдання полягає в тому, щоб відновити цю кількість, аби після закінчення війни забезпечити гідне життя для пенсіонерів.

"Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини, це ключовий принцип і "червона лінія". Мають бути прозорі, зрозумілі правила бронювання... Думаю, що найближчим часом ми їх запровадимо. Це не буде щось сенсаційне. Це буде зміна існуючих параметрів бронювання", - додав він.

За наявними даними, на російській стороні цукровий завод у Тьоткіно (Курська область) скинув нечистоти, що призвело до забруднення річки Сейм органічними речовинами, зниження рівня кисню та мору риби.

"Ми маємо чітко визначені процедури реагування. Внаслідок масової загибелі риби виникають певні наслідки, тому така риба терміново усувається. Частину річки вже оброблено, і процеси відновлення тривають. На даний момент органічні речовини осідають та розчиняються. Загрози для життя і здоров'я населення відсутні, а також немає ризику для водозаборів Чернігова на річці Десна і далі на Дніпрі у Києві," - зазначив Шмигаль.

Україна веде оборонну операцію по всьому фронту, а Сили оборони фінансуються з єдиного бюджету.

"Не існує спеціальних бюджетів для окремих операцій. Цей бюджет реалізується урядом, партнери надають підтримку та постачають зброю... Уряд гарантує повне фінансування оборонних потреб. Для Курської операції не передбачено окремого фінансування," - зазначив він.

Щодня західні союзники отримують спроби переконати їх надати дозвіл на здійснення ударів далекобійною артилерією по військовим об'єктам у Росії.

"Ми переконані, що будемо з великою обережністю використовувати західну далекобійну зброю. Багато наших партнерів вже надали свої дозволи. Проте основні країни, такі як США, Німеччина, Франція та інші, поки що не надали офіційних підтверджень. Ми активно працюємо над цим питанням," - підкреслив Шмигаль.

Що стосується можливої передачі іранських балістичних ракет Росії, то поки немає конкретного факту, що вони отримали та використовують ракети.

"Звичайно, це викликає у нас занепокоєння. Це також є одним із аспектів, що свідчить про те, що Росія використовує терористичні елементи для ведення геноцидної війни на нашій землі. Ми повинні мати можливість адекватно реагувати, щоб забезпечити більшу безпеку для наших громадян," - підкреслив прем'єр.