Надайте можливість, а не готові рішення: як пенсіонери, так і особи з інвалідністю зможуть знайти роботу.

Уряд вважає, що впровадження ефективної соціальної політики здатне повернути на ринок праці України близько 1,5 мільйона людей. Яким чином це буде реалізовано?

У Міністерстві соціальної політики заявили, що під час відбудови країни не вистачатиме до 4,5 млн працівників. Може допомогти вирішити цю проблему активне залучення вразливих груп до економічного життя країни.

Дослідження, яке провела консалтингова компанія Civitta за підтримки Мінсоцполітики, було присвячене даній темі. Метою цього дослідження стало розроблення оптимальних рішень для модернізації системи соціальних послуг в Україні, з огляду на успішний міжнародний досвід.

"Ми протягом війни втрачаємо людський капітал - наш потенціал на перемогу, відновлення, економічне зростання. Тому наша мета - створити рівні умови для всіх, хто бажає працювати, і окремо турботу та увагу ми звертаємо на ті категорії, яким на ринку праці складніше конкурувати, в першу чергу - на людей з інвалідністю", - зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович під час круглого столу "Проєкт "Візія-2033": Економіка військового часу - де брати робочу силу?".

Згідно з результатами дослідження, в 2021 році в Україні нараховувалося 17,1 мільйона трудоздатних осіб. Однак через повномасштабне вторгнення Росії ця цифра знизилася на 2,8 мільйона.

Водночас у дослідженні підкреслюється, що реалізація ефективної соціальної політики, зокрема вдосконалення соціальних послуг, може забезпечити залучення до економічної активності країни приблизно 1,5 мільйона людей з інвалідністю до 2032 року.

Зважаючи на це, Мінсоцполітики підготувало проєкт закону, який запроваджує низку інструментів для заохочення роботодавців працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Цей документ пропонує, зокрема, розширення субсидіювання облаштування робочих місць для людей з важкою інвалідністю та організацію послуги соціального супроводу як для людини з обмеженими можливостями, так і для колективу, в який вона приходить працювати.

Згідно з інформацією від міністерства, на сьогодні в Україні працевлаштовано трохи більше 480 тисяч осіб з інвалідністю з загальної кількості 2,7 мільйона, що становить менше 18%. Серед них близько 1,5 мільйона мають третю групу інвалідності і не потребують спеціальних умов на робочому місці. Якщо залучити хоча б 50% людей з інвалідністю до трудового ринку, прогнозується, що дефіцит робочої сили зменшиться до 3 мільйонів осіб.

Основою цього дослідження стали: кабінетна робота - оцінка поточної системи надання соціальних послуг в Україні, а також польове опитування - інтерв'ювання та збір анкет від усіх зацікавлених сторін.

До речі, за даними European Disability Forum, відсоток офіційно працевлаштованих осіб з інвалідністю у країнах ЄС такий: Польща - 43,3%, Швеція - 58,4%, Румунія - 46,3%.

Окрім того, ще одним напрямком роботи міністерства є підтримка працевлаштування жінок.

"На жаль, сучасні жінки в Україні стикаються з великим обсягом домашніх обов'язків, що ускладнює їх участь на ринку праці. Саме тому ми розглядаємо ряд заходів підтримки для жінок, зокрема, вдосконалюємо сервіс муніципальної няні, активно працюємо над створенням денних центрів для дітей з інвалідністю та інклюзивних дитячих садків," — зазначає Жолнович.

Міністерство соціальної політики також акцентує увагу на популяризації активного довголіття, підкреслюючи, що громадяни України старше 50 років є значним ресурсом, здатним конкурувати на ринку праці. Для цієї вікової категорії розробляються та реалізуються різноманітні навчальні програми, а також пропонується можливість професійної перекваліфікації.

"Ці наші напрямки - це ті "сліпі зони", в які я дуже раджу дивитися роботодавцям. Це той ресурс, який можна додатково залучати для відновлення нашої економіки", - зауважила міністр.

За її словами,варто навіть пенсіонерам долучатися до зміцнення економіки країни. Нині з майже 11 млн українців, які перебувають на заслуженому відпочинку, продовжують працювати близько 2,7 млн.

"Людина в 65 років - це не дідусь із сивою бородою. Це ще дуже активна особистість, яка хоче бути затребуваною в суспільстві, має гарні можливості робити внесок в економіку і чудовий досвід. Враховуючи ці обставини, нам потрібно створювати умови, щоб люди пенсійного віку хотіли долучитися до роботи, і щоб роботодавці також розглядали їх як цінний ресурс", - зазначила Жолнович.

Отже, вона зазначає, що важливо забезпечити можливості для роботи, аби підтримувати навички людей похилого віку та допомагати їм здобувати нові знання, зокрема в галузі цифрових технологій, що дозволить їм залишатися активними на ринку праці протягом тривалого часу.

Інша сторона медалі полягає в тому, що вихід на пенсію може дещо ізолювати людей, адже їм більше не потрібно відвідувати роботу і, відповідно, спілкуватися з іншими. Проте активна діяльність сприяє довголіттю, не дозволяючи людям залишатися в чотирьох стінах, і підтримує їхню соціальну активність. Крім того, працюючи, пенсіонери можуть збільшити свій страховий стаж, що в свою чергу позитивно позначається на розмірі їхньої пенсії.

У липні цього року, оцінюючи результати своєї діяльності на посту міністра соціальної політики, Оксана Жолнович розкрила, на яких аспектах вона зосередила свою увагу в цей період.

"Для мене першочерговим завданням стало змінити підходи до соціальної підтримки та політики. Міністерство соціальної політики має акцентувати увагу на супроводі, послугах та орієнтації на людину. Ми не просто "міністерство виплат", а установа, що сприяє розвитку спроможності та стійкості кожного індивіда. Обов'язок держави полягає у створенні таких умов, які б дозволяли людям відчувати себе впевнено, незалежно та мати можливості для особистісного зростання. У жодній країні не повинно бути метою, щоб 100% населення залежало від державних виплат. Це призводить до виникнення залежності, як це було в Радянському Союзі, де всі були в бідності, стояли в чергах за житлом, а держава постійно маніпулювала питанням надання допомоги", - зазначила вона в інтерв'ю Укрінформу.

Вона зазначила, що критично важливо створити відчуття "надійної підтримки", на яку можна покластися під час кризових моментів, та організувати відповідний набір соціальних послуг. Фахівці соціальної сфери повинні підходити до своїх клієнтів з цієї перспективи на всіх рівнях, а не просто формально здійснювати виплати.