Букерівська премія 2024: що викликало обурення щодо роману-переможця та чому українці відчувають розчарування.

Які проблеми має роман, що отримав Букерівську премію, і чому він викликає відчай у українців? Про це розповідає РБК-Україна (проект Styler).

Перемогу на Букерівській премії 2024 року здобула книга британської авторки Саманти Гарві під назвою "Orbital". У творі йдеться про шістьох астронавтів, які протягом доби розмірковують над майбутнім Землі та людства.

Зараз вони перебувають на Міжнародній космічній станції і спостерігають, як на Землі розвивається людська цивілізація.

Роман короткий - всього 224 сторінки й він був добре зустрінутий критиками. Крім Букерівської премії, книга увійшла до короткого списку Премії Орвелла за політичну фантастику та Премії Урсули К. Ле Гуін за творчу фантастику.

"Представляючи шість персонажів на такій близькій відстані, твір намагається підкреслити взаємозалежність між людьми. Гарві майстерно повертає читачів на Землю, вражаючи їх тим, що вони пройшли велику дистанцію за короткий час, завершивши власну подорож у світі її багатої фантазії," - зазначила літературна критикеса Бетанн Патрік у Los Angeles Times.

Книга була опублікована у листопаді 2023 року і стала найбільш продаваною зі шорт-листа премії.

"Ми одностайно вважаємо, що 'Orbital' втілює як естетику, так і амбітність свого творця. Цей витвір майстерно відображає глибоке розуміння Гарві щодо цінного і мінливого світу, в якому ми існуємо," - зазначив голова журі, художник і письменник Едмунд де Вааль.

Скриншот можно назвать «снимком экрана».

Шестеро космонавтів — італієць, американець, британка, японка та двоє росіян — мають можливість спостерігати 16 разів, як сонце піднімається і опускається на горизонті.

"Космічна експедиція тривалістю дев'ять місяців. На борту - шестеро астронавтів. Ліричний відступ оповідача: вони нагадують мікроскопічну модель людства, де різниця та відстань в космосі втрачають значення, стаючи чимось на зразок родини, яку не обираєш, але з якою вчишся ідентифікувати себе. Італієць, американець, британка, японка та двоє росіян. Вже під час першої спільної бесіди американець ділиться з японкою спогадами про свою поїздку до Хіросіми, зазначаючи, що американські християни розселилися по всій планеті, а росіяни запевняють, що позбудуться цієї неприємності... всі конфлікти в космосі зникають, а в ілюмінаторі яскраво сяє матінка-Земля. Прозора метафора: Земля виношує і породжує нове людство", - так характеризує сюжет книги на своїй Facebook-сторінці українська літературознавиця Ганна Улюра.

Вона переказала сюжет книги своїми словами і зазначила, що ця книга викликає справжнє нервове збудження. У романі японська героїня згадує, як під час бомбардування Нагасакі загинула її бабуся, а згодом вся родина довго страждала від наслідків. І мати, яка тільки що пішла з життя, поки донька знаходилася на орбіті, померла від затяжних наслідків тієї трагедії.

"Аналогічним спогадом - глибоко травматичним - поділиться один із росіянців. Вгадали уже, що травмувало його так же, як ядерна бомба японку? Конечно, розвал Союзу. Він згадує, як дідусь розказував, що росіянці були на Місяці першими та навіть залишали там коробку цукерок "Корівка", яку Антоші треба забрати, поки американці не відібрали, а ще Антоша возить із собою фото останнього радянського космонавта. І хаває борщ, бо то годує Росія-матушка", - пише Улюра.

У подальшому розвитку сюжету росіяни іронізують над тим, що для них на станції виділено окремий туалет. Вся компанія також насміхається з того, що на Землі намагаються висувати ноти, не розуміючи, що "ці шестеро - це неподільна одиниця, вони єдине ціле, і ваша дипломатія тут не має жодного значення".

"Коли вони пролітають над різними частинами планети, нам їх описують. Різні-різні частинки. Буде навіть довгі кілька речень про осяйну Москву, яка миготить вогниками прямо в космос. України нема. Є якась Східна Європа, яка межує з Росією. І за Румунією починається Москва. Командир місії - росіянин. Ні, вони не розбилися і не згоріли у фіналі. На землі починається тайфун. Екіпаж на орбіті готується до висадки на Місяць. Голуби миру. У вакуумі", - резюмує літературознавиця.

На думку Ганни Улюри, ця книга присвячена глобальному миру у всесвіті, де за кермом перебувають росіяни, і по суті є закликом до пацифізму.

Так яскраво проявляється страх, що охопив європейську інтелектуальну спільноту, що стає незручно за них. Ось, наприклад, жіночий Букер і Оранж Прайз: цього року нагороду отримала справді вражаюча книга, яка, проте, викликає неоднозначні почуття через своє політичне послання. Це роман, що розповідає про тамільських тигрів – сепаратистів і терористів зі Шрі-Ланки. Головна ідея твору полягає в тому, що якщо ми відмовляємося спілкуватися з тими, кого вважаємо терористами, ми ніколи не зможемо досягти миру. Отже, якщо Європа прагне миру, то це звучить як цілком логічно, - підсумувала вона.

В коментарях українці активно дискутують про книгу-переможця, зазначаючи, що це не єдиний знак від Європи, яка прагне до миру будь-якою ціною. Більше того, багато людей переконані, що на основі цієї книги можна створити і фільм.

"Ось цей роман таки отримав цьогорічного Букера. Читала в Улюри відгук, і також око сіпалося. А диви ж, саме це і перемогло. Російський капітан врятує людство, всі висадяться на Місяць, поїдять борщу, і якось воно буде", - коментує режисерка Ірина Цілик.

"Не можу сказати, що я вражена, але це справжня абсурдність. Короткий список премії Букера, здавалося, був сформований виключно під один з двох творів – це або низькопробна література, або роман про утискання лівих, які борються за краще в світі. Добре, ми зрозуміли їхнє повідомлення. Вони втомилися від війни і прагнуть спокою. Але що з цим робити далі – без поняття," – зауважила Ганна Улюра.