"Поблизу крамниці скупчилися люди, і серед них я впізнала свою маму": розповідь Владислави з Маріуполя в експозиції Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

У спаленому війною Маріуполі Владислава пережила тяжку втрату: її мати та бабуся загинули. Мати пропала в лютому 2022 року, коли снаряд влучив у чергу біля магазину. Бабуся померла в квітні, не дочекавшись своєчасної медичної допомоги. Свій сумний досвід Владислава вирішила поділитися з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

У Маріуполі панувала атмосфера страху. Люди ховалися в підземеллях, намагаючись відшукати воду та продукти. Одного разу мама Владислави, Ніна Анатоліївна, вирушила до магазину, сподіваючись зняти гроші з банкомату. Вона затрималася, і родичі почали хвилюватися:

"Разом із сестрою ми вирушили до магазину. Пролунав вибух, і навколо валялися люди. Сестра зауважила: 'Не дивися вниз, тут немає мами'. Ми продовжили рухатися, і раптом я помітив знайому куртку..." — згадує Владислав про той жахливий момент.

Родина провела в останню путь Ніну Анатоліївну, поховавши її неподалік від під'їзду її рідного дому. Їй лише виповнилося 49 років… У той час обстріли ставали все інтенсивнішими, і сім'я прийняла рішення: навіть з усіма ризиками, потрібно рятуватися. Бабуся Владислави запевнила, що вона залишиться у Маріуполі.

"Ми виїхали 28 березня, а 20 квітня з нами зв'язалася сусідка. Розповіла, що під час одного з обстрілів бабуся зламала ногу. За кілька днів у неї почалася гангрена. Швидку викликати було неможливо. Вона вийшла на вулицю і впала. Так я за короткий час втратила двох близьких людей", -- розповідає Владислава.

Її розповідь від першої особи доступна за цим посиланням.

Історія Владислави із Маріуполя увійшла до Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже майже 120 тисяч історій.

Поділіться своєю історією на платформі Музею або зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.