Алі Карімлі: Тоталітарні режими планети швидко згуртувалися: чому демократії у світі виявляються невпевненими у протистоянні злу? -- Блоги | OBOZ.UA

В Азербайджані ми з тривогою відстежуємо, як російська окупація українських територій стає дедалі більш інтенсивною практично щодня.

Попри відважний спротив українських військових, щоденне та щотижневе розширення російської окупації свідчить про те, що міжнародна підтримка для України є недостатньою. Безумовно, Україні необхідно відстоювати свою територіальну цілісність від агресії з боку Росії.

Демократичні країни, зокрема США, Європейський Союз і Велика Британія, надали Україні величезну підтримку за останні два з половиною роки. Однак тепер цілком очевидно, що того, що було зроблено досі, недостатньо, щоб зупинити вторгнення Росії. Ба більше, дуже погано, що багато представників демократичного світу, політиків, громадських діячів і журналістів у ці дні, коли посилюється російська окупація, публічно обговорюють той факт, що західні суспільства втомилися підтримувати Україну і що Україна має піти на поступки державі-окупанту.

Громадські й політичні діячі, журналісти та фахівці повинні усвідомлювати, що героїчна боротьба українського народу проти російської агресії - це не лише прагнення до незалежності, збереження територіальної цілісності та свободи для українців, але й складова частина глобальної боротьби за більш вільний і справедливий світовий лад.

Тепер усі розуміють, що якщо російський імперіалізм виграє цю війну, він не буде задоволений Україною. Наступною метою стануть нинішні сусіди Росії, колишні радянські республіки. Якщо політику агресії Путіна не буде зупинено, всі авторитарні й тоталітарні системи у світі будуть натхненні, набудуть упевненості в собі та, об'єднавшись ще тісніше, заявлять про стратегічну поразку демократичного Заходу та замінять світовий порядок, до найгіршого. Ось чому міжнародна підтримка для українського народу за свободу має не тільки продовжуватися, а й вийти на вищий рівень.

Концептуальний підхід до російсько-української конфлікту потребує кардинальних змін. Це питання не обмежується лише актом агресії проти України та підтримкою її оборонних зусиль. Слід активізувати всі демократичні сили на планеті для того, щоб протистояти гібридній війні, розгорнутій авторитарними режимами, зокрема Росією, проти демократичних цінностей, прав людини, свободи та справедливості.

Світовий порядок та перемога над агресорами мають стати основою нашої боротьби. Сьогодні ми спостерігаємо активну підтримку між авторитарними режимами: Китай надає Росії свої виробничі ресурси, тоді як Іран постачає балістичні ракети та безпілотники. Протягом останніх тижнів Північна Корея вже перевела 12 000 своїх військових на територію Росії, і це, звісно, не останнє слово. Є ймовірність, що Північна Корея може надіслати ще більше військових підрозділів до Росії. Нам слід регулярно ставити питання: чому демократичні країни продовжують вагатися та проявляти нерішучість у боротьбі зі злом, тоді як авторитарні та тоталітарні режими швидко об'єднуються? Я впевнений, це питання часто виникає у свідомості українців, які борються на фронті, спостерігаючи за міжнародною реакцією. Проте це питання стосується не лише України; воно повинно бути в пріоритеті для демократичних сил по всьому світу.

Зрозуміло, що диктатури і авторитарні глави держав об'єднуються і підтримують один одного, щоб захистити свою особисту і необмежену владу, і багато хто з них вкрали багатство держави для подальшого збагачення. Щоб реалізувати свої мрії про вічну владу, вони посилають людей на масову смерть і витрачають національні ресурси для своїх амбіцій. Однак причини для більш ефективного і швидкого об'єднання демократичних сил у світі більш серйозні, ніж у них. Міжнародний порядок, заснований на правилах, що захищає свободу, права людини, вільну конкуренцію, загальнолюдські цінності від тиранів і диктатур, що не дозволяє світові повернутися до середньовічних правил, є більш серйозними причинами для об'єднання.

Опозиційні демократичні сили Азербайджану, які наразі перебувають у протистоянні з режимом Ільхама Алієва, цілковито підтримують правомірну боротьбу України.

Ми також розуміємо, що поряд з агресивною війною в Україні, Росія прагне встановити контроль над Південним Кавказом, який є ще одним важливим стратегічним регіоном. Для досягнення цієї мети Росія чинить перешкоди на шляху миру між Азербайджаном і Вірменією, підтримуючи авторитарні та недемократичні сили в усіх трьох країнах цього регіону.

Кремлівська влада переконана, що будь-яка недемократична сила може стати як реальним, так і потенційним союзником російського уряду. Важливо розглядати декларацію про союз, підписану президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим з агресором Путіним, саме в цьому ракурсі. Азербайджанська влада затримала понад 300 активістів, журналістів та політиків, намагаючись укріпити свою репресивну систему, яка виникла внаслідок сфальсифікованих виборів. Влада цілковито обмежила основні права і свободи, а також можливості для політичної конкуренції в країні. Хоча офіційно Азербайджан вважає Росію своїм союзником, більшість населення висловлює підтримку Україні у її боротьбі за свободу та демократію, вважаючи її своїм справжнім союзником.